Одна з найтрагічніших подій за період окупації Слов’янська проросійськими терористами у 2014 році сталася 26 червня.

Саме в цей день, п’ять років тому, терористи фактично знищили блокпост №1, що знаходився в районі Рибгоспу. Блокпост був розташований на перехресті трьох доріг, де з одного боку – водосховище, з іншого – вгору йде зелена смуга. До цього там розташовувався блокпост бойовиків.

Службу там несли гвардійці НГУ, військовослужбовці 95 окремої аеромобільної бригади, десантники 25-ї бригади з БМД і єдиним розрахунком ПТУР, колишні ВВшники на ротаційній основі (здійснювали пропускний режим).

Про те, що у Слов’янську з’явилися танки, відомо було ще 12 червня, коли три машини Т-64БВ пройшли зі сходу на захід через Сніжне, Торез, Макіївку в Донецьк.

Про наближення танків солдат попереджали мешканці, які проїжджали через блок-пост за шість годин до бою. Гул танків було чути поблизу блокпосту за півтори години до бою. Бій почався, коли один з танків виїхав на дамбу та став на відкрите місце. Потім – розстріл БТРа-80. У БТРі згорів десантник та вибухнув боєкомплект.

То був наче сигнал. Один танк почав працював з дамби на озері, ще один чи більше – з боку зеленої смуги. Свистіли кулі, все рвалосі й горіло. Атака була стрімкою з двох напрямків. Розрахунок блокпосту зробив декілька пострілів з ПТУР, але загинув від пострілів в упор. Бійці відчайдушно стріляли з усіх видів стрілецької зброї, але були вимушені відступити до блокпосту №2 “Комбікормовий” разом із пораненими. Загиблих забрали через  добу.

Загалом в тому бої загинули четверо:

Старший солдат Добрянський Максим Сергійович (1988 р.н., 95 окрема аеромобильна бригада);

Солдат Ващук Ігор Олександрович (1994 р.н., 95 окрема аеромобильна бригада);

Сержант Коган Андрій Ігорович (1984 р.н., 95 окрема аеромобильна бригада);

Солдат резерву Гулик Артур Ярославович (1983 р.н., другий резервний батальйон, Північне ОТО НГУ).

Ще п’ятеро були поранені.

Сьогодні, 26 червня 2019 року, на місці існуючого меморіалу з’явився ще один пам’ятник, облаштована та забетонована територія меморіалу, планують висадити дерева. Місцеві планують і надалі піклуватися про пам’ятне місце.

Створенням скверу займалася ініціативна група селища Мирне. Першим, хто про це замислився, був Ярослав Золотий. Долучилися слов’янські активісти. Грошима допомогла Коростишівська громада.

Були присутні родичі загиблих, бойові побратими та безпосередні учасники бою.

матеріал: https://www.6262.com.ua.