Василь Микитович БАЛАКІН – Герой Радянського Союзу. Шлях, що привів до Коростишівського краю

Пам’ять – не просто частина історії, це наша совість, наш біль, наша гордість. Пам’яті наших дідів та батьків, синів та старших братів, пам’яті вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли!

НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ, НІЩО НЕ ЗАБУТО!

“Мені здається, що в наш непростий час дуже важливо знати та пам’ятати історію нашої країни і особливо імена тих людей – Героїв, які ціною свого життя подарували нам сьогодення.  Василь Микитович БАЛАКІН – Герой Радянського Союзу. Це якраз та людина, той самий істинний, не вигаданий Герой. Для мене, як для доньки, 9 Травня – та ниточка, яка пов’язує героїчне минуле Другої Світової війни з теперішнім часом, вона вкрай необхідна для того, щоб ми впевнено могли себе вважати потомками народу переможця”, – пише донька  Тамара Балакіна.

Герой Радянського Союзу Василь Микитович БАЛАКІН.

В 2019 році йому б виповнилося 100 років… Гвардії капітан Василь Микитович Балакін, командир роти 67-го окремого саперного батальйону 57-ої гвардійської орденів Суворова і Богдана Хмельницького стрілецької дивізії, проявив велику мужність і героїзм під час висадки десанту на зайнятий ворогом лівий берег ріки Вісли.

Захопивши плацдарм у районі населеного пункту Бончки, рота Балакіна відстояла його, незважаючи на безупинні жорстокі контратаки противника. Сміливі і рішучі дії В.М. Балакіна, якого потім призначили комендантом переправи, забезпечили успішне форсування важливого водного рубежу всією дивізією.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року гвардії капітану Василю Микитовичу Балакіну було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В ході війни він був також нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни І і ІІ ступенів, Червоної Зірки і багатьма медалями. В. М. Балакін народився 20 січня 1919 року в м. Чугуєві Харківської області.

Після закінчення семирічки і Чугуєво-Бабчанського лісного технікуму працював техніком-лісником у Павлівському лісництві Смоленської області. Він гаряче полюбив свою спеціальність і всі свої молоді сили та енергію віддавав роботі, зеленому другу людей – лісу.

У 1940 році В.М. Балакіна призвали до лав радянської армії. Служив він у саперних частинах, де пройшов шлях від солдата до підполковника. З перших і майже до останніх днів Великої Вітчизняної війни Балакін наводив мости, ремонтував і відбудовував залізничні колії, зводив оборонні споруди, мінував поля, руйнував ворожі доти і дзоти. Командував відділенням, взводом, ротою саперів.

Разом з своєю дивізією дійшов з боями до Берліна. Вже в останні дні війни 22 квітня 1945 року в одному із запеклих боїв на околиці Берліна В.М.Балакін був тяжко поранений. Після демобілізації, не міг сидіти без діла і попросив дати йому роботу за спеціальністю.

Офіцер у відставці В.М.Балакін став директором Коростишівського лісгоспу на Житомирщині. Разом з своїм колективом він охороняв і вирощував доручений лісний масив, розчищав просіки, проводив посадку молодих дерев. Не було й дня, щоб Василь Микитович не побував у лісі, там, де здавалося, знав кожне деревце, кожен кущик.

Василь Микитович був активним громадським працівником. Його неодноразово обирали депутатом Житомирської обласної і Коростишівської районної Рад депутатів трудящих. Багато праці й енергії вкладав він у депутатські справи, часто зустрічався з виборцями, сумлінно виконував їх накази. Він був принципіальним, вимогливим і чуйним керівником, хорошим товаришем.

30 червня 1966 року, після перенесеної хвороби, В.М. Балакін помер. Похований на міському кладовищі у м. Коростишів, що на Житомирщині. Пам’ять про Василя Микитовича назавжди залишиться в наших серцях.

Джерело: інтернет-видання

НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ І НІЩО НЕ ЗАБУТО!

Будьте з нами: radiokor.com.ua , у Facebook група Радіо Коростишівщини/ Korostyshiv NEWS

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *