Коростишів і Амазонка.

 Як Ви гадаєте, з чим асоціюється остання назва. З представницею найзагадковішого войовничого племені жінок або з найдовшою і найповноводнішою річкою у Південній Америці, а може ще з чимось. І до чого тут Коростишів? Спитаете Ви. Не
будемо “тягнути кота за хвіст” і одразу відкриємо таємницю.
Це топонімічний об’єкт, пов’язаний з певною місцевістю. Вона мало кому відома. Хоча, там вже бували і відпочивали мешканці Коростишева, Киричанки, а також приїжджі з інших місць. Але ніхто з них навіть і не здогадувався де вони насправді побували і що пов’язано з цією місцевістю.
Встановити місце розташування цієї географічно-природничої точки допомогли дорожні нотатки відомого українського географа, геолога, мінералога та палеонтолога Павла Аполлоновича Тутковського (1858-1930) (Рис. 1). Вчений не лише відкрив завісу над історією його походження та час появи, а й залишив для усіх нас коротенький, але яскравий опис цієї живописної місцевості, який з великим задоволенням навожу нижче.
“В нескольких верстах выше Коростышева, по Тетереву, близ Киричанской мельницы, река разделяется длинным островом на два рукава, из которых один, более узкий, получил у местных дачников название “Амазонской реки”. Плавание по этой миниатюрной Амазонке неизбежно сопряжено с различными приключениями и на это решаются лишь завистные любители последних. “Амазонка” – чрезвычайно быстрый проток, начинающийся у колес мельницы и шумно бурлящей между скал. Местами он суживается до нескольких аршин (1 аршин = 0,7112 м), местами представляет спокойные заливы и затоны. С одной стороны высятся каменные громады, с другой, на острове, – непроглядна и непроходимая лесная чаща. Во многих местах вершины деревьев на обоих берегах совершенно сливаются, ветви их переплетаются, образуя над “Амазонкой” сплошной лиственный свод, иногда опускающийся так низко над водой, что продраться сквозь него с лодкой не легко. Здесь настоящие дебри девственного леса, своего рода неприступные джунгли, где слышны только голоса природы, куда редко заглядывает солнце, а ещё реже человек” [Тутковский, 1895, с. 35].
Виходячи з опису, загадкова протока розташовувалася в районі Киричанського млина. Сьогодні це південно-східна околиця, передмістя Коростишева – Киричанка. Тут, ще у ХІХ ст. розташовувалося невеличке село з однойменною назвою. У другій половині ХХ ст. його було приєднано до складу міста і, що цікаво, на відміну від інших подібних поселень, яких спіткала така ж доля, не розчинилося в середовищі сучасного міста. А навпаки стоїть відокремлено від нього, своєрідна рекреаційна або курортна зона, обмежена від міста річкою Тетерів. Сьогодні зв’язок між ними здійснюється лише через вузький місток.
Киричанський млин ми можемо побачити на топографічній карті управління військових топографів (лист ХХХ-27, масштаб 2 версти в дюймі), датованій 1909-1913 рр. Він розташований у північно-східній частині с. Киричанка, на вигині правого берега р. Тетерів, а русло, що важливо, впритул до берега суттєво звужується (Рис. 2). Цілком можливо, саме з цим млином П.А. Тутковський пов’язував початок знаменитої “Амазонки”.
На супутникових знімках 2010 – 2018 рр. ми бачимо як змінювалося русло річки та обриси острівця, який розділяв русло на декілька протоків (Рис. 3).
У квітні 2015 рр. мені вдалося там побувати і зафіксувати на фото одну з частин згаданої місцевості, але тоді я ще не знав про цю туристичну родзинку Коростишева (Рис. 4).
Весною обов’язково здійснимо подорож і більш детально обстежимо цю безперечно цікаву і загадкову місцевість.
Тутковский П. Юго-Западный край. Естественно-исторические и географические очерки. — Вып. 2. — К.: типография
С.В. Кульженко, 1895. — 56 с.
Записи старшого наукового співробітника
відділу досліджень Житомирського
обласного краєзнавчого музею ОлександраТарабукіна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *