This content has been archived. It may no longer be relevant

27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

В Україні на державному рівні  вперше відзначили Міжнародний День пам’яті жертв Голокосту у  2012 році

1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати усім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».  Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня, щоб наступні покоління зберегли пам’ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду і охороняти, як  пам’ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.

В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час  Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва.

Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑ близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають. І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».

Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»

Голокост – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну