“Куди діваються діти з інвалідністю після 18-ти років?”
З року в рік у країні збільшується народжуваність дітей з психологічними та фізичними вадами і вони потребують особливої уваги від суспільства. У Коростишеві, як і у інших регіонах, діють реабілітаційні центри, інклюзивний центр, є школа-інтернат. З дітками займаються реабілітологи, психологи, логопеди. Однак, всі ці заклади передбачають відвідування дітей з інвалідністю тільки до 18 років. А що далі? Чи задумувалися Ви коли-небудь, куди діваються ці діти після 18-ти років? Де вони? Як їм живеться далі?
Зустрівшись з матерями, що доглядають своїх дітей, яким уже після 18-ти років, я почула невтішні історії. Вони залишаються сам-на-сам з цими проблемами, в яких опинилися. “Децентралізація заключається в тому, що громада має задовільняти потреби своїх членів громади. Ми не просимо грошей!” Що ж просять місцеву владу батьки,у яких діти по 30-40 років, але з 3-х річним розвитком, детальніше:
“Не забирайте у нас роботу”, – благають люди, які тільки через трудову зайнятість вливаються у суспільство. Підприємство “Коростишівський Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів” працює з 1992 року. Що спонукало Валентину Ковальчук відкрити та очолити це підприємство? Заради кого вона ще й досі бореться за існування Центру? Про все це детальніше:
Спілкуючись з цими людьми, розумієш, що іхні життєві цінності кардинально від
різняються від наших. Які вони, цінності, з якою молитвою живуть ці матері?
Залишившись зі мною віч-на-віч, Валентина Василівна поділилася тим, що не залишить байдужим нікого. Її очі сповнені болю, страху перед невідомим майбутнім і криком душі. Детальніше:
Після зустрічі, я надіюся, що цих людей почують і підуть їм назустріч, адже, їм так мало треба, на відміну від наших потреб.
Я знаю, що це не остання наша зустріч…
Фоторепортаж ви можете побачити у Facebook у загальнодоступній групі Korostyshiv NEWS.
Реєструйтеся на нашому сайті, приєднуйтеся до загальнодоступної групи Korostyshiv NEWS та будьте завжди у центрі подій Коростишівщини.
