З книги пам’яті полеглих за Україну. Про Максима Добрянського, коростишівця.

Світлина від Книга пам'яті полеглих за Україну.
Світлина від Книга пам'яті полеглих за Україну.
Світлина від Книга пам'яті полеглих за Україну.
Світлина від Книга пам'яті полеглих за Україну.

Максим народився 6 червня 1988 року в місті Коростишів на Житомирщині. З 1995 по 2005 навчався у Коростишівській гуманітарній гімназії № 5. 2011 року закінчив Міжрегіональну академію управління персоналу за спеціальністю «Правознавство».
У 2009—2010 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. З 2012 працював у «ВіДі Край Моторз» Компанії «ВіДі Груп» у Києві.
У зв’язку з російською збройною агресіею проти України 11 березня 2014 року призваний за частковою мобілізацією.
Старший солдат, оператор протитанкового взводу 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.
З весни 2014 брав участь в антитерористичній операції на сході України в районі Слов’янська. 2 травня перебував у складі колони 95-ї бригади, яку заблокували на мосту через річку Сухий Торець поблизу смт Андріївка проросійські налаштовані місцеві мешканці. О 22:15, під час перемовин, на українських військовослужбовців здійснили збройний напад російські терористи, які відкрили вогонь зі стрілецької зброї та гранатометів, практично з-за спин цивільних мешканців, прикриваючись «живим щитом». Тоді загинули солдати Коваленко і Панасюк.
З травня по червень ніс службу на горі Карачун біля Слов’янська, а з початку червня, у складі ротно-тактичної групи 95-ї бригади, — на блокпосту № 1.
26 червня 2014, в часі оголошеного «перемир’я», російські терористи здійснили масований — із застосуванням танків та мінометів — штурм блокпоста № 1, що був розташований на північно-західній околиці Слов’янська в районі водойми Рибгоспу — поблизу селища Мирне. Бойовики почали обстріл з боку дамби і дороги, після чого пішли на штурм. У перші хвилини бою було підбито два БТРа десантників 95-ї бригади. У підбитому з танку БТР-80 загинув солдат Ігор Ващук. Намагаючись його врятувати, дістав смертельне поранення боєць 2-го резервного батальйону Нацгвардії Артур Гулик. У бою десантники сержант Андрій Коган і старший солдат Максим Добрянський з ПТРК «Фагот» відкрили вогонь по танку противника, але біля них розірвався снаряд, вони загинули в одному окопі. Ще п’ятеро бійців у ході бою зазнали поранень. Один з трьох танків бойовиків нацгвардійці знищили з РПГ. Під натиском переважаючих сил противника оборонцям довелось відступити за наказом, але вже наступного дня контроль над блокпостом було повернуто.
Похований 2 липня на кладовищі міста Коростишева.
Залишилися батьки Ніла і Сергій Добрянські, сестра Аліна та наречена.
Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 р., “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно)
Почесний громадянин міста Коростишева (посмертно)[8].
На місці 1-го блокпосту біля селища Мирне відкрито меморіальний знак на честь загиблих під час бою 26 червня 2014 року.
1 вересня 2014 на фасаді будівлі Коростишівської гуманітарної гімназії № 5 імені Т. Г. Шевченка відкрито меморіальну дошку на честь полеглого випускника Максима Добрянського. Пам’ятку з білого мармуру виготовив скульптор, заслужений художник України Віталій Рожик.
У місті Коростишів вулицю Свердлова перейменовано на вулицю Максима Добрянського.

Матеріали: https://www.facebook.com/Memorybook.org.ua/?__tn__=%2CdkCH-R-R&eid=ARCBqGSeq3iq7qye0qDlon57VLSvzI_U_qA9ZTGcSg5O7SsYXg2i2kqKy5P3xGzNhHcRtKHzB7dkx-yH&hc_ref=ARRGfmAecHbVicjNuq6Rsa730DQvGhue-SghsCWAFInnHKTU8itUXQqiBlbGKLe7Z2U&fref=nf&hc_location=group

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *