Що робити, якщо зникла дитина — поради ювеналів
Ви телефонуєте своїй дитині, а вона не відповідає. Вдома вже мала бути кілька годин тому, але все нема й нема. Що робити, якщо дитина зникла?
Найчастіші причини чому зникають діти:
- елементарна дезорієнтація на місцевості, коли дитина губиться від дорослих та не може самостійно знайти шлях назад;
- тікає з дому через насильство з боку батьків або елементарне непорозуміння чи сварку;
- інколи в такий спосіб діти розважаються та шукають нових пригод;
- часом саме так дитина намагається показати свою самостійність або бунт проти укладених дома правил.
Стверджувати, що діти зникають лише в соціально незахищених сім’ях, НЕ можна 
У будь-якому випадку діяти треба відразу. Поліцейські наголошують: потрібно звертатися миттєво, одразу після виявлення цього факту.
Існує також певний алгоритм дій, якщо зникає дитина:
Заспокойтеся. Зайва паніка не допоможе. Лише в спокої ви зможете пригадати всі необхідні деталі, які допоможуть у розшуку.
Зателефонуйте найближчому колу спілкування вашої дитини. Можливо, вона затрималась на прогулянці, в школі чи на гуртку. Це можуть бути друзі, викладачі, репетитори, родичі, сусіди.
Проаналізуйте, що могло статися. Чи сварилися ви до цього випадку? Чи була поведінка вашої дитини підозрілою?
Згадайте, в якому одязі була вдягнена, що з речей мала з собою. Перевірте, чи на місці документи, телефон та гроші.
Спитайте у сусідів, чи чули якісь звуки із вашої квартири та коли вони востаннє бачили дитину, з ким та в якому стані.
Повідомте в поліцію за номером 102 всі деталі. Надайте свіже фото та особливі прикмети. Розкажіть все в подробицях, навіть якщо вони неприємні, чи між вами була сварка, поліція має це знати.У більшості випадків зниклих дітей знаходять упродовж перших кількох годин після фіксації пропажі. Часто, щоби пошук був максимально оперативним, долучають кінологів та волонтерів. Але в будь-якому випадку ця резонансна подія не може пройти без наслідків для батьків. Поліцейські складають адмінпротокол про невиконання обов’язків щодо виховання дітей [ст. 184 КУпАП] 
але кожний випадок розглядається індивідуально.
але кожний випадок розглядається індивідуально.Щоб уникнути подібних випадків, психологи радять більше часу проводити з дитиною, спілкуватися і не засуджувати, а створювати довірливі відносини. Якщо виникають інциденти та непорозуміння, краще звернутися до фахівця де вам допоможуть краще чути і розуміти потреби дітей, а дітям — порозумітися в першу чергу із собою, сім’єю та суспільством.
