Що відбувається в мозку вашої дитини, коли ви читаєте їй книгу?
“Мамо, почитай мені казку!”
Сучасні батьки, няні та вчителі стоять перед вибором, як саме виконати це прохання.
Можна прочитати книжку, подивитись мультфільм, послухати аудіокнигу чи взагалі попросити про це голосовий помічник — Сірі.
Нещодавно опубліковане дослідження розповідає про те, що відбувається у мозку вашої дитини у кожній із цих ситуацій.
За словами одного з дослідників, професора Джона Хаттона, виникає «ефект Маші з “Трьох ведмедів”»: якісь із цих способів розповісти казку «не за розміром» маленькій дитині, а якісь ідеально їй підходить.
У цьому дослідженні 27 дітям віком близько 4 років робили функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ) під час знайомства з казкою.
Їм було запропоновано 3 способи:
- Аудіокнижка,
- Книжка з картинками та звуковим супроводом,
- Мультфільм.
Поки діти слухали/читали/дивилися казку, томограф сканував роботу певних ділянок головного мозку та їхню коннективність (термін у нейробіології, що означає взаємодію різних зв’язків та структурних елементів головного мозку).
“В основі нашого дослідження лежало уявлення про те, які області мозку задіяні під час знайомства з казкою”, – пояснює Хаттон.
Перша – мовні центри.
Друга — сфери зорового сприйняття.
Третя — відповідальна за візуальні образи.
Четверта – так звана мережа пасивного режиму роботи мозку, що відповідає за внутрішню рефлексію і надання чомусь значень і смислів.
Мережа пасивного режиму роботи мозку включає ділянки мозку, які задіяні тоді, коли від людини не вимагається активна концентрація на завданні, оскільки дія багаторазово випробувано і доведено до автоматизму.
Якщо використати термін Хаттона “ефект Маші з “Трьох ведмедів””, ось що виявили дослідники:
Коли діти слухали аудіокнигу, спостерігалася активація мовних центрів, але коннективність у цілому низька. “Це означало, що дітям було важко зрозуміти зміст”.
При перегляді мультфільму спостерігалася висока активація зон слухового та зорового сприйняття, однак у цих умовах функціональна коннективність була значно нижчою.
«Робота мовленнєвих центрів утруднялася, — коментує Хаттон. – Ми трактуємо це як те, що мультфільм робить усю роботу за дитину. Діти витрачали більшу частину енергії на те, щоб просто зрозуміти, про що йдеться у мультфільмі».
Розуміння казкового сюжету дитиною у цьому разі було найслабшим.
Книжка з картинками була для дитячого мозку тим, що Хаттон назвав «якраз».
Коли діти бачать ілюстрації, активність мовних центрів трохи знижується порівняно з тим, коли вони прослуховують аудіокниги. У цьому випадку дитина концентрується не лише на словах, а й використовує картинки як підказки, щоб краще зрозуміти історію.
«Дайте їм картинку і їм буде над чим працювати, — пояснює Хаттон. – Тоді як під час перегляду мультика казкова історія буквально звалюється на дитину, і їй зовсім не потрібно працювати».
Особливо важливо, що під час читання дитиною книжки з картинками дослідники побачили рівень коннективності всіх відділів мозку, що вивчаються в цьому експерименті: мовних центрів, областей візуального сприйняття, зон, відповідальних за уяву і мережі пасивного режиму роботи мозку.
«У дітей віком 3-5 років області мозку, які відповідають за уяву та пасивний режим роботи мозку, дозрівають пізніше, і для інтеграції з іншими ділянками мозку їм потрібна практика, — пояснює Хаттон. – Надмірний перегляд мультфільмів може заважати цьому процесу».
Коли ми читаємо дітям книги, вони працюють більше, ніж ми можемо побачити.
«Завдяки цьому вони тренують “м’язи”, які відповідають за пожвавлення картинок у них в голові”.
Професора Хаттона турбує, що у довгостроковій перспективі «діти, які дивляться надто багато мультфільмів, перебувають у зоні ризику: процеси інтеграції у їхньому мозку не відбуваються належним чином».
Дитячий мозок, перевантажений необхідністю розуміти мову без достатньої практики, гірше справляється із завданням формування уявного образу прочитаного та осмисленням змісту казки. Це робить дитину супротивником читання, оскільки її мозок не дуже добре підготовлений для отримання того, що може дати книга.
Важливе зауваження: через обмеження методу МРТ, у якому потрібно лежати нерухомо, вченим не вдалося повністю відтворити природні умови, коли дитина дивиться і слухає казку з картинками на колінах мами чи тата.
У проведеному експерименті був відсутній емоційний зв’язок та тактильний контакт, пояснює професор Хаттон. А також було відсутнє так зване «діалогічне читання», яке передбачає, що той, хто читає, вказує дитині на незнайомі чи незвичайні слова або каже «знайди мені на картинці кішку». Це цілий окремий шар у формуванні навички читання.
Звичайно, в ідеальному світі ми завжди поряд, щоб почитати дитині книгу.
Але так буває не завжди, і результати цього невеликого дослідження припускають, що якщо батьки все-таки вибирають електронний пристрій, потрібно віддати перевагу найпростішій версії електронної книги з картинками перед мультиком або аудіокнигою.
