Про дотримання всіх норм і правил при плануванні будівництва, як запорука мирного проживання поряд з сусідами
Основний документ, що визначає права та обов’язки власників землі, – Земельний кодекс України (далі – Кодекс). Згідно зі ст. 79 Кодексу, земельною ділянкою називають частину земної поверхні, що володіє певним місцем розташування, кордонами і встановленими правами на неї. Власник може розпоряджатися володінням на свій розсуд (це передбачено Цивільним кодексом України), але зобов’язаний дотримуватися цільового призначення ділянки.
У нього є право зведення житлової будови і цілого ряду господарських споруд, але немає можливості побудови приміщень комерційного призначення. У цьому зв’язку Цивільним кодексом передбачено поняття «садиба», яке включає в себе житлові та господарсько-побутові споруди, наземні і підземні комунікації та мережі, а також багаторічні зелені насадження (дерева та кущі).
Перш ніж починати проектування, слід самостійно або за допомогою фахівця (архітектора, ландшафтного дизайнера, виконроба) провести передпроектний аналіз ділянки. Більше того, бажано ще до покупки наділа оцінити, чи можливо в його межах розміщення всіх бажаних споруд. Пізніше, починаючи планування, слід провести поділ території на функціональні зони, в межах яких будуть розміщені відповідні споруди.
У загальному випадку земельна ділянка, як приклад, може бути поділена на такі чотири зони:
- житлова (на ній може розташовуватися не тільки основний будинок, але і гостьовий);
- для господарсько-побутових служб (в її межах зводять хозблок, додатковий вуличний туалет, майстерню, льох і т. д.);
- для відпочинку (наприклад дитячий майданчик, альтанка, квіткові клумби, територія для барбекю);
- садово-городня.
Звичайно, суворе зонування в рамках невеликої ділянки практично неможливо, але рекомендовано прагнення до максимально компактного розміщення профільних будов відносно один одного. Причому влаштовувати всі чотири зони не обов’язково, за бажанням власника можна обійтися без будь-якої з них.
Загальні правила будівництва нових і реконструкції старих садиб регламентує Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Стаття 5 Закону передбачає обов’язковість дотримання вимог містобудівної документації:
- Програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.
- Вимоги містобудівної документації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами містобудування.
З 01 жовтня 2019 року набрали чинності будівельні норми — ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, які, зокрема, регулюють питання забудови, в т.ч. і питання відстаней між будинками, будівлями та спорудами як на власній, так і на сусідніх ділянках, відстаней до меж ділянок, протипожежних розривів тощо.
Садибну забудову слід передбачати:
- у межах населеного пункту переважно на вільних територіях, на ділянках, потенційно придатних для будівництва;
- у приміських зонах – на резервних територіях, що плануються до включення у межу міста, за винятком зелених зон;
- у нових селищах і тих, що розвиваються, розміщених у межах 30-40-хвилинної транспортної доступності.
Граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови.
Відступи між житловими будинками та спорудами
Житлові будинки на присадибних ділянках слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць – 6 м, житлових – 3 м.
Частина присадибної ділянки між червоними лініями і лінією забудови одно-, двоквартирних і блокованих будинків входить до загальної площі ділянки.
В умовах реконструкції допускається зменшувати відступи від червоних ліній до будинків і споруд з урахуванням сформованої забудови.
При розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємо- узгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.
Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м.
Відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути від 4 м до 6 м в залежності від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева), а до кущів – 1,0 м.
Житлові будинки та літня кухня :
- господарські будівлі / сараї / для худоби, інших тварин та птахів площею до 50 м2 – 15 м;
- майданчики для компосту, дворові вбиральні, сміттє- збірник, сховища для добрив та ядохімікатів -20м;
- фільтруючий колодязь продуктивністю, до 1 3м3/добу – 8-10м;
- септик продуктивністю до 1-3 м3/добу – 5-8 м;
- артсвердловина водопостачання (питний колодязь) – 20м.
