Велика добірка загадок про зиму: 70 загадок про зиму для розвитку пам’яті і логічного мислення у дітей

Як із користю і весело провести час разом із дитиною? Як в ігровій формі тренувати її пам’ять, розвивати уяву та логічне мислення? Запропонуйте малюкові розгадати ці загадки про зиму і її природні явища.

Без сокири і дрючків ставить міст через річки.(Мороз)

Хоч сам не біжить, а стоять не велить. (Мороз)

Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? (Мороз)

Що росте догори коренем? (Бурулька)

Впаде з неба — не розіб’ється,
Впаде в воду — розпливеться. (Сніг)

«Що це? Що це? — всі кричать.— Білі мухи он летять». (Сніг)

Скатертина біла увесь світ накрила. (Сніг)

Взимку горою, а літом водою. (Сніг)

Живе — лежить, помре — побіжить.(Сніг)

Що приходить тихо, а відходить з шумом? (Сніг)

Біле, як сорочка,
Пухнате, як квочка,
Крил не має,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться? (Сніг)

Текло, текло, та й лягло під скло. (Вода і лід)

І в огні не горить, і в воді не тоне. (Лід)

Старий дід мости помостив,
Молода прийшла — мости рознесла. (Мороз і весна)

Вдень вікно розбивається, а вночі само вставляється. (Ополонка)

Зимові загадки від Тетяни Строкач

Віхола на хмару сіла
І перину потрусила.
Розв’язала з пір’ям міх –
Полетів на землю … (cніг)

Холодні та біленькі,
Легенькі, мов пушинки,
Мереживні, гарненькі
З небес летять….. (сніжинки)

Твердий, міцний, блискучий
Зимовий самоцвіт.
Водою колись був він,
Холодний, мерзлий… (лід)

Малює дивні квіти,
Не жартома, всерйоз
Все змусить крижаніти
Художник цей… (мороз)

Дивне, чарівне, незвичне
Деревце це Новорічне.
Гарна, мов картиночка,
Вся в вогнях… (ялиночка)

Зроблений зі снігу,
В нього ніс – морквинка.
Нас розвеселяє
Він біля будинку.
До морозу й вітру
Цей товстунчик звик.
Від тепла і сонця
Тане… (сніговик)

Віршовані загадки про зиму від Юлі Турчиної

З неба зірочки летять,
Землю укривають,
А коли приде весна –
Всі вони розтануть.
(Сніжинки)

Він в дім приносить подарунки,
На склі малює візерунки,
Річки заковує у лід,
Як зветься цей казковий дід?
(Дід Мороз)

Візерунки на вікні він намалював мені,
Я по вулиці гуляв – він за ніс мене щипав.
Хто впізнає невідимку, того, що поруч ходить взимку?
(Мороз)

Не боїться ця пташка зими,
Сало любить вона, так як ми.
Жовта грудка та сиві крильця.
Здогадалися, хто це? _ _ _ .
(Синиця)

Взимку спить цей звір в барлозі
І прокинутись невзмозі.
Смокче лапу уві сні.
Хто це? Підкажіть мені.
(Ведмідь)

Гріє взимку, наче груба
Хутряна, тепленька _ _ _ _.
(Шуба)

Взимку холодно стає,
Мама шубу достає,
Що ж на голову надіти,
Щоб малі не змерзли діти?
(Шапка)

Якщо став на ті дощечки,
Швидко їду я з гори,
А якщо впаду зненацька –
Ноги будуть догори.
Палки дві в руках тримаю,
Сам собі допомагаю.
Тут потрібна рівновага,
Тренування та увага!
(Лижі)

Пані крижана зі стріхи
Ноги звісила для втіхи.
А як сонце припече –
Пані плаче і тече.
(Бурулька)

Взимку скляр прийшов на річку
Наче склом накрив водичку.
Бавитися там не слід –
Бо крихкий на річці _ _ _.
(Лід)

Юлія Хандожинська. Зимові загадки у віршах

Хто це шапку нав’язав
Із шовкових білих трав?
Так і хочеться зайти,
Щось для себе там знайти.
Це на зайця трохи схоже,
Це на срібну огорожу,
Та це ж казка чарівна
А майстриня хто? — … .
(зима)

Сніг летить, мов із відра.
Кажуть всі, що це … .
(зима)

Розгулялась завірюха
Одягає всіх в кожуха.
(зима)

Ще з старої давнини
Ходять трійцею вони
Є осінні і зимові,
Літні є і весняні.
Їх ніхто не розлучає
Кожен змалку про них знає.
(місяці)

Мерзлі ріки і поля
І не видно журавля
Це коли таке буває
Коли … наступає.
(грудень)

У повітрі, мов ялинку,
Сніг січу я гарно взимку.
Ще багато маю свят
Для дорослих і малят.
(січень)

Хто у білім кожушку
Сніг розкидав по лужку.
(січень)

Щоб не мерзли врожаї
Сіє снігом по землі.
(січень)

У народі усі зна
Найсуворіша зима,
Це коли приходить лютий
Снігом, інієм задутий.
(лютий)

Сніг летить, мороз тріщить:
Який місяць тупотить?
(лютий)

Вітер в спину дошкуляє
Місяць … проганяє.
(лютий)

Сонце … проганяє
Весну красну зустрічає.
(лютий)

Вітер … проганяє
В гості весну закликає.
(лютий)

Я приходжу лише взимку,
Розмальовую картинку,
Припадаю на вікно
І малюю чисте скло.
Я боюся промінців,
Сонця теплих олівців,
Бо вони мене щипають
А малюночки зникають.
(мороз)

Його поряд хоч немає,
Та за ніс мене щипає.
(мороз)

Він немає олівця,
Та малює без кінця!
Візерунки вишиває
І на шибці залишає.
(мороз)

Невідомий чарівник
Шибки змалював і зник.
(мороз)

І без рук він і без ніг
Всюди встиг, до всіх забіг,
Десь малюнки залишив,
Десь з води кожух пошив.
(мороз)​

Він летить до нас, як пух,
Одягає всіх в кожух,
Викликає радість, сміх.
Його люблять, бо це – … .
(сніг)

Він як пух летить до ніг
Із хмаринки білий … .
(сніг)

Хто сховався за хмарину,
Стелить нам м’яку перину,
Підсипає рясно й тихо
Малюкам усім на втіху?
(сніг)

Взимку в білім кожушку
Походжає по лужку
Любить з вітром розмовляти
Все навколо засівати.
(сніг)

Крил не має, а літає,
Землю пухом засіває.
(сніг)

Мороз ніс щипає трішки.
Взимку діти грають в … .
(сніжки)

Взимку з снігу народився,
На подвір’ї поселився.
До морозів лютих звик
Наш веселий … .
(сніговик)

В мене тепла кожушина
Темні очі, ніс морквина
До морозів з малку звик
Хто я діти? … .
(сніговик)

В мене шапка із відра,
У руці стара мітла –
Нею сонце проганяю,
Бо воно мене щипає.
(снігова баба)

Швидко з гірки полетіли,
А під гірку не схотіли.
(санчата)

Задоволені малята,
Коли з гір біжать … .
(санчата)

З гілочки на гілку
Скаче невеличка
В жовтенькій спідничці
Маленька … .
(синичка)

Зачепилася за стріху
Дітворі малій на втіху
Водяна велика булька
Кажуть всі, що це – … .
(бурулька)

Хто прийшов до нас на свято?
В мішку іграшок багато!
(Дід Мороз)

Він приходить непомітно
І зникає водночас
На ялиночці засвітить
Срібну зірочку для нас.
(Новий рік)​

Ніна Колодяжна. Зимові загадки

Він, як до землі приріс,
Йоржик – чуб, морквинка – ніс,
Є мітла, та не двірник –
Чудернацький … (сніговик)

У святково вбраній залі
Мерехтить намисто в кралі.
Новорічне з нею фото
Є в усіх. Вгадали що то?
(ялинка)

Я на гірку завжди з ними,
На снігу́ стають швидкими.
І летить, немов крилатий,
Супертранспорт мій – … (санчата)

Для асфальту чи травички
Не підходять черевички.
Як взуваю їх на кригу,
То кручуся, ніби дзиґа.
(Ковзани)

В мене є зимо́ва дошка,
Їхати по снігу може.
Безколісна й носик має,
Летимо́ в сніжинок зграю.
(Сноуборд)

Відганяв тепло чимдуж,
Скло утворював з калюж,
По узорах віртуоз.
Здогадались що?…(мороз)

З візерунками тендітна
Мінізірка – мініквітка.
Приземлилася на ґанку
Та розтанула до ранку.
(Сніжинка)

Джерело