#ТиЯк: У громадах Житомирського району триває інтерактивний івент «Стежка ментального здоров’я»
Певне, кожен з нас помічав, як впливають на наші емоції і душевний стан кольори. Але, мабуть, не всі знають, що арттерапія як напрям у психології, пов’язаний з мистецтвом чи художньою діяльністю, допомагає поліпшити психоемоційний стан, заспокоїти нерви, підвищити життєвий тонус. Тобто позитивно вплинути на ментальне здоров’я.
9 січня у Чуднові, в межах інтерактивного івенту «Стежка ментального здоров’я у Житомирському районі», майстриня народної творчості, художниця, вчитель образотворчого мистецтва Анжела Христич у молодіжному просторі «CHUDNIV HUB» провела для дітей і дорослих майстер-клас з арттерапії «Психологія кольору». Кожен учасник, прослухавши мелодію – веселу, тужливу, мінорну чи бадьору, повинен був зобразити свої відчуття у кольорі.
Спробували перевірити вплив музики на власні емоції за допомогою кольорових олівців також працівники Житомирської РВА – начальник відділу освіти, культури, охорони здоров’я та спорту Ярослава Журавель і керівник відділу з питань ветеранської політики Тетяна Цирюк.
А у селі Тетерівка майстриня народної творчості, бібліотекар сільської книгозбірні Наталія Савченко провела майстер-клас для школярів та дорослих з Петриківського розпису.
Дійшла «Стежка ментального здоров’я» і до села Ольшанка Романівської громади, де практикуючі психологи інклюзивно-ресурсного центру Ірина Гнатюк та Аліна Воробйова працювали з хлопчиками та дівчатками за різними програмами, зокрема «Діти і війна. Навчання технік зцілення».
Яскравими барвами, серед яких переважали жовто-блакитні кольори, діти молодшої групи відображали на папері сьогодення, свої бажання та мрії. У цей час старшокласниці створювали ляльки-мотанки, які стануть оберегами для наших захисників.
А завершили інтерактивний івент ольшанці піснею «Ой у лузі червона калина», яка уже стала своєрідним народним гімном українців.
У Вільшанській територіальній громаді для учнів 7-го класу місцевого ліцею бібліотекар Ірина Кухарук проводила заняття за технікою самоаналізу «п’яти пальців», підбиваючи за допомогою пальців однієї руки виконані завдання за певний проміжок часу. Помітно було, що діти не вперше у такий простий і зручний спосіб виконували самоаналіз підсумкового контролю часу, і це вочевидь їм було до вподоби.
Оригінальний міні-квест ментального здоров’я «Бойові гуси» запропонували і провели для педагогічного колективу Миропільського ліцею (директор Оксана Гуменюк) практикуючий психолог Юлія Левківська та соціальний педагог Юлія Коваль.
Тут були і руханки, і завдання на кмітливість, а у підсумку – гарний настрій і відмінне самопочуття!
Завершився день візитом працівників Житомирської РВА до селища Любар. У музеї історії Любарського краю, який має дві експозиційні зали, чільне місце відведено ушануванню пам’яті полеглих за волю і незалежність України земляків.
Зробити все можливе для підтримки наших оборонців, максимально допомогти фронту – таку амбітну мету ставлять перед собою громади району, а серед них і Любарщина. У волонтерському центрі збирають овочі, фрукти, інші продукти, щоб передати їх нашим захисникам.
Понад пів року на замовлення бійців, які на передовій, вимушені переселенці плетуть маскувальні сітки. Починають цю роботу з обов’язкової молитви. По-можливості донатять зі своїх пенсійних коштів на ЗСУ.
Як зазначила директор Любарського будинку культури Любов Поліщук, спільна і корисна справа зближує, єднає людей, які вдосталь натерпілися від війни, вселяє надію, додає душевної рівноваги і спокою. Основу і матеріал для сіток купують за кошти, виручені від благодійних концертів (чимало таких заходів проводить місцева школа мистецтв), через онлайн аукціони з продажу виробів майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.
А ще у волонтерському центрі займаються виготовленням окопних свічок, збором пластикових кришечок для допомоги з протезування українських воїнів. Крайній раз, каже начальник відділу культури, туризму та організаційно-масової роботи Любарської селищної ради Тетяна Катанаха, вдалося зібрати 60 кг кришечок. Значний внесок у цю потрібну справу роблять діти, які залишають на пелюстках паперових квітів, що складають основу імпровізованої карти України, свої найзаповітніші бажання: «хочу, щоб закінчилася війна», «щоб настав мир», «щоб усі були щасливими».
