8 хімічних дослідів в домашніх умовах: діти будуть у захваті!

Найголовніше – це зацікавити дитину і донести їй, що хімія оточує нас всюди, тому процес її вивчення може бути дуже захоплюючим. Тут на допомогу прийдуть домашні хімічні досліди. Спостерігаючи такі експерименти, можна надалі шукати пояснення, чому відбувається так, а не інакше. А, коли на шкільних уроках юний дослідник зіткнеться з подібними поняттями, пояснення вчителя йому будуть більш зрозумілі, так як у нього вже буде свій власний досвід проведення домашніх хімічних експериментів і отримані знання.

Коли ви разом з дитиною тільки почнете вивчати цю науку про речовини і проводити домашні хімічні досліди, перше, що потрібно пам’ятати це безпека.
Для цього потрібно слідувати наступним правилам безпеки:

1. Настійно рекомендую, щоб всі домашні хімічні досліди проводилися тільки під наглядом дорослих.
2. Краще виділити окремий стіл для проведення хімічних дослідів в домашніх умовах. Якщо у вас вдома не знайдеться окремого столу, то досліди краще проводити на сталевому або залізному підносі або піддоні.
3. Необхідно обзавестися тонкими і товстими рукавичками (їх продають в аптеці або в господарському магазині).
4. Для проведення хімічних експериментів найкраще купити лабораторний халат, але також можна замість халата використовувати щільний фартух.
5. Лабораторний посуд не повинен надалі використовуватися для їжі.
6. У домашніх хімічних дослідах не повинно бути жорстокого ставлення з тваринами і порушення екологічної системи. Кислотні хімічні відходи потрібно нейтралізувати содою, а лужні – оцтовою кислотою.
7. Якщо хочеш перевірити запах газу, рідини або реактиву, ніколи не піднось посудину прямо до обличчя, а, утримуючи його на деякій відстані, направ, помахуючи рукою, повітря над посудиною у напрямку до себе і одночасно нюхай повітря.
8. Завжди використовуй в домашніх дослідах реактиви в невеликій кількості. Уникай залишати реактиви в посуді без відповідного напису (етикетки) на склянці, з якої повинно бути ясно, що знаходиться в склянці.
   Починати вивчення хімії слід з простих хімічних експериментів в домашніх умовах, що дозволяють дитині освоїти основні поняття. Серія дослідів 1-3 дозволяють ознайомитися з основними агрегатними станами речовин і властивостями води. Для початку дитині-дошкільнику ви можете показати, як розчиняється у воді цукор і сіль, супроводжуючи це поясненням, що вода універсальний розчинник і є рідиною. Цукор або сіль – тверді речовини, що розчиняються в рідині.

Дослід № 1 «Тому що – без води і ні туди і ні сюди»

Вода – це рідка хімічна речовина, що складається з двох елементів, а також газів, розчинених у ній. Людина теж містить воду. Відомо, що там, де немає води, немає і життя. Без їжі людина може прожити близько місяця, а без води – усього лише кілька діб.

Реактиви та обладнання: 2 пробірки, сода, лимонна кислота, вода.

Експеримент: Взяти дві пробірки. Насипати в них у рівних кількостях соду і лимонну кислоту. Потім в одну з пробірок налити води, а в іншу ні. У пробірці, в якій вода була налита вода став виділятися вуглекислий газ. У пробірці без води – нічого не змінилося.

Обговорення: Даний експеримент пояснює той факт, що без води неможливі багато реакцій і процеси в живих організмах, а також вода прискорює багато хімічних реакцій. Школярам можна пояснити, що сталася обмінна реакція, в результаті якої виділився вуглекислий газ.

Дослід № 2 «Що розчинено у водопровідній воді»

Реактиви та обладнання: прозорий стакан, водопровідна вода.

Експеримент: Налити в прозорий стакан водопровідну воду і поставити її в тепле місце на годину. Через годину ви побачите на стінках склянки осіли бульбашки.

Обговорення: Бульбашки – це не що інше як гази, розчинені у воді. У холодній воді гази розчиняються краще. Як тільки вода стає теплою, гази перестають розчинятися і осідають на стінки. Подібний домашній хімічний дослід дозволяє також познайомити дитину з газоподібним стан речовини.

Дослід № 3 «Що розчинено в мінеральній воді або вода – універсальний розчинник»

Реактиви та обладнання: пробірка, мінеральна вода, свічка, лупа.

Експеримент: Налити в пробірку мінеральну воду і повільно випарювати її над полум’ям свічки (досвід можна робити на плиті в каструлі, але кристали будуть гірше видно). У міру випаровування води на стінках пробірки залишаться дрібні кристали, всі вони різної форми.

Обговорення: Кристали – це солі, розчинені в мінеральній воді. У них різна форма і розмір, так як кожен кристалик носить свою хімічну формулу. З дитиною, яка вже почала вивчати хімію в школі, можна почитати етикетку на мінеральній воді, де вказаний її склад і написати формули сполук, що містяться в мінеральній воді.

Дослід № 4 «Вирощуємо кристали цукру»

Реактиви та обладнання: дві склянки води; цукор – п’ять склянок; дерев’яні шпажки; тонкий папір; каструля; прозорі стаканчики; харчовий барвник (пропорції цукру і води можна зменшити).

Експеримент: Дослід слід починати з приготування цукрового сиропу. Беремо каструлю, виливаємо в неї 2 склянки води і 2,5 склянки цукру. Ставимо на середній вогонь і, помішуючи, розчиняємо весь цукор. У сироп, що утворився, висипаємо решту 2,5 склянки цукру і варимо до повного розчинення.

Тепер приготуємо зародки кристалів – палички. Невелику кількість цукру розсипаємо на папірці, потім вмочимо паличку в зроблений сироп, і обваляємо її в цукрі.

Беремо папірці і протикаємо шпажкою дірочку посередині таким чином, щоб папірець щільно прилягав до шпазі.

Потім розливаємо гарячий сироп по прозорим склянках (важливо, щоб стакани були прозорими – так процес дозрівання кристалів буде більш захоплюючий і наочний). Сироп повинен бути гарячим, інакше кристали не будуть рости.

Можна зробити кольорові цукрові кристали. Для цього в готовий гарячий сироп додають трохи харчового барвника і розмішують його.

Кристали будуть рости по-різному, деякі швидко, а деяким може знадобитися більше часу.

По закінченні досвіду отримані льодяники дитина може з’їсти, якщо у неї немає алергії на солодке. Якщо у вас немає дерев’яних шпажок, то дослід можна повести зі звичайними нитками.

Обговорення: Кристал – це твердий стан речовини. Він має певну форму і певну кількість граней внаслідок розташування своїх атомів. Кристалічними вважаються речовини, атоми яких розташовані регулярно, так що утворюють правильні тривимірні грати, що звуться кристалічними. Кристалам ряду хімічних елементів та їхніх сполук притаманні чудові механічні, електричні, магнітні та оптичні властивості. Наприклад, алмаз – природний кристал і найтвердіший і рідкісний мінерал. Завдяки своїй винятковій твердості алмаз відіграє величезну роль у техніці. Алмазними пилами розпилюють камені. Існує три способи утворення кристалів: кристалізація з розплаву, з розчину і з газової фази. Прикладом кристалізації з розплаву може служити утворення льоду з води (адже вода – це розплавлений лід). Приклад кристалізації з розчину в природі – випадання сотень мільйонів тонн солі з морської води. В даному випадку, при вирощуванні кристалів в домашніх умовах ми маємо справу з найбільш поширеним способам штучного вирощування – кристалізація з розчину. Кристали цукру ростуть з насиченого розчину при повільному випаровуванні розчинника – води або при повільному зниженні температури.

Дослід № 5 «Отримання кристалів йоду»

Реактиви та обладнання: настоянка аптечного йоду, вода, стакан або циліндр, серветка.

Експеримент: Змішуємо воду з настойкою йоду в пропорції: 10 мл йоду і 10 мл води. І ставимо все в холодильник на 3:00. У процесі охолодження йод випаде в осад на дні склянки. Зливаємо рідину, виймаємо осад йоду і кладемо на серветку. Вичавлюємо серветками доти, поки йод не стане розсипатися.

Обговорення: Даний хімічний експеримент називається екстрагуванням або витяганням одного компонента з іншого. В даному випадку вода екстрагує йод з розчину спиртівки.

Дослід № 6 «Йод – індикатор вмісту крохмалю»

Реактиви та обладнання: свіжа картопля, шматочки банана, яблука, хліб, стакан з розведеним крохмалем, склянка з розведеним йодом, піпетка.

Експеримент: Розрізаємо картоплю на дві частини і капаємо на неї розведений йод – картопля синіє.

Потім капаємо кілька крапель йоду в стакан з розведеним крохмалем. Рідина теж синіє.

Капаємо за допомогою піпетки розчинений у воді йод на яблуко, банан, хліб, по черзі.

Спостерігаємо: Яблуко – НЕ посиніло взагалі. Банан – злегка посинів. Хліб – посинів дуже сильно. Ця частина досліду показує наявність крохмалю в різних продуктах.

Обговорення: Крохмаль, вступаючи в реакцію з йодом, дає синє забарвлення. Ця властивість дає нам можливість виявити наявність крохмалю в різних продуктах. Таким чином, йод є індикатором або аналізатором вмісту крохмалю.

Як відомо, крохмаль може перетворюватися в цукор, якщо взяти неспіле яблуко і капнути йоду, то воно посиніє, оскільки яблуко ще не дозріло. Як тільки яблуко дозріє весь крохмаль, що в ньому міститься, перейде в цукор і яблуко при обробці йодом НЕ синіє взагалі.

Наступний досвід буде корисний дітям, які вже почали вивчення хімії в школі. Воно знайомить з такими поняттями, як хімічна реакція, реакція сполуки і якісна реакція.

Дослід № 7 «Фарбування полум’я або реакція сполуки»

Реактиви та обладнання: пінцет, кухонна сіль, спиртівка.

Експеримент: Візьмемо пінцетом кілька кристаликів великої кухонної солі. Потримаємо їх над полум’ям пальника. Полум’я забарвиться в жовтий колір.

Обговорення: Даний експеримент дозволяє провести хімічну реакцію горіння, яка є прикладом реакції з’єднання. Завдяки наявності натрію у складі кухонної солі, при горінні відбувається її реакція з киснем. У результаті утворюється нова речовина – оксид натрію. Поява жовтого полум’я свідчить про те, що реакція пройшла. Подібні реакції є якісними реакціями на сполуки, що містять натрій, тобто по ній можна визначити міститься натрій в речовині чи ні. 4Na + O2 = 2Na2O

Джерело