08 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Війна завжди починається раптово, хоча через покоління для істориків вона видаватиметься неминучою. У 1941 році почалася найстрашніша, найближча, найкривавіша – Велика Вітчизняна. Кажуть, без величезних втрат, нацистів було не зупинити …
У минулому році в Україні 08 травня відзначали, як День пам’яті та примирення, проте 29 травня 2023 року Верховна рада України на засіданні ухвалила закон №9278 про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років, тому цього року Україна вперше відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.
Володимир Зеленський під час минулорічного звернення заявив, що українці ніколи не забудуть внесок свого народу в перемогу над нацизмом і нікому не дадуть “стерти роль українців у цій перемозі, наших людей, того покоління, про яке бережемо пам’ять майже в кожній нашій родині”.
“Ми не дозволимо присвоїти спільну перемогу народів антигітлерівської коаліції й не дамо брехати, ніби перемога могла відбутись і без участі якоїсь країни чи народу”, – заявив президент.
“Зло ми знищували разом! Так само, як разом протистоїмо зараз аналогічному злу. Згадуючи героїзм мільйонів українців у тій війні проти нацизму, ми бачимо такий же героїзм у діях наших воїнів зараз – нащадків тих, хто здобув перемогу – капітуляцію нацизму того дня, 8 травня 45-го року. І ми пишаємося героїзмом українського народу! Тоді й зараз“, – наголосив Зеленський.
Україна вшановуватиме кожного, хто боровся з нацизмом. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять мирні цивільні люди, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, діти війни, примусові робітники. Адже війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.
Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Водночас українська земля була одним із основних плацдармів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.
