11 липня – День вшанування пам’яті рівноапостольної княгині Ольги. Історія
Сьогодні ми вшановуємо пам՚ять рівноапостольної княгині Ольги (у хрещенні Олени), яка увійшла в історію як смілива, розумна та вольова жінка, що правила Київською державою 17 років: з часу загибелі свого чоловіка князя Ігоря до повноліття сина Святослава, батька Володимира Великого.
Церква шанує княгиню Ольгу як рівноапостольну, бо її подвиг великою мірою визначив долю цілого народу, всієї Київської держави, Руси-України, назавжди пов’язавши її з європейською християнською цивілізацією. Охрестилася княгиня Ольга вже у свідомому віці, після смерті свого чоловіка, але не пізніше 955 року. Цю подію виокремлюють не лише вітчизняні літописні джерела, а й іноземні, хоча й до сьогодні історики сперечаються щодо конкретної дати та місця хрещення княгині.
За однією з версій, княгиню Ольгу охрестив священник Григорій у 954 році в церкві пророка Іллі, яка вже була на той час у Києві. За іншою версією, княгиня хрестилася у столиці Візантійської імперії Царгороді, де була з пошаною прийнята імператором Костянтином VII Багрянородним і Патріархом Феофілактом. Водночас церковний історик та митрополит Іларіон (Огієнко) наполягав на тому, що княгиня Ольга прийняла хрещення до цієї зустрічі, щоби вже християнкою нарівні говорити з імператором.
Цій версії сприяє також свідчення самого Костянтина Порфірородного про візит княгині русів до Константинополя 957 року місяця вересня в 9-й день. Тут зовсім немає ніякого натяку на охрещення Ольги. Натомість імператор перераховує супровід княгині: всіх разом було 80 осіб. Почесну гостю було введено до найкращої зали, де вже на неї очікував імператор. Після короткої розмови володарку Руси було запрошено на трапезу. Очевидно, що княгиня Ольга приїхала до Константинополя християнкою, на що вказує трапезування за одним столом з цісарем та його родиною, а також наявність у її супроводі священника.
Княгиня Ольга стала першою фундаторкою святих храмів Руси, які будувала на місці ідолів: «…церкви й хрести ставила, від яких потім багато див було, й пророчила, що Господь не допустить, щоб рід людський у невір’ї гинув, і навертала їхні серця до розуму православ’я, як її». Відомо, що свята княгиня Ольга збудувала Миколаївський храм над Оскольдовою могилою і, ймовірно, заклала дерев’яний храм святої Софії в Києві.
Вона багатьох киян навернула у християнство. Великий вплив мала блаженна Ольга на своїх онуків Ярополка й Олега, а особливо на Володимира – майбутнього просвітителя Руси, виховувала їх у моралі християнській, але хрестити їх не могла, «…бо впертий був син Святослав».
За літописним повідомленням, свята і блаженна княгиня Київська Ольга спочила 969 року в неділю, 11 липня. Заповідала не творити над нею тризни (язичницького обряду). Її поховали за християнським звичаєм в одній зі споруджених нею церков у Києві. Агіограф свідчить, що прожила Ольга, за тогочасними мірками, довгий вік – 80 років. Була прославлена серед святих Православною Церквою в 1547 році.
Свята рівноапостольна велика княгине Ольго, моли Бога за нас!
