Гарячка Західного Нілу — як розпізнати й не захворіти?
Вперше вірус був виділений в 1939 році. Хвороба розповсюджена в багатьох країнах Африки, Азії, Канади, США, Мексиці. За даними літератури у країнах Євросоюзу з початку 2018 року зафіксовано 710 випадків цієї хвороби. Це переважно в таких країнах, як Сербія, Італія, Греція, Угорщина, Румунія. Так, в Італії зареєстровано 144 випадки, а за один тиждень серпня померло від даної хвороби 24 людини.
В Україні з початку серпня цього року зареєстровано 41 лабораторно-підтверджений випадок захворювання на гарячку Західного Нілу, а з початку року — 50 випадків. У літній період хворобу діагностували в Києві та Київській області, і один випадок зареєстровано в Полтавській області.
Геморагічна гарячка Західного Нілу — це небезпечна вірусна хвороба, що найчастіше передається через укуси комарів. Вона може викликати лихоманку та висипання на шкірі, а в тяжких випадках — запалення мозку та його оболонок. Найчастіше хворіють на гарячку Західного Нілу влітку та восени.
Як передається ця екзотична хвороба?
Основним джерелом та резервуаром даної хвороби є близько 17 видів перелітних птахів, в крові яких упродовж 2 тижнів зберігається висока концентрація вірусу. Крім того, вірус може знаходиться у ссавців, гризунів, кажанів, але в меншій концентрації і нетривало.
Переносниками хвороби є чисельні види комарі. Вірус потрапляє в організм людини під час укусу. Дуже незначна частка випадків інфікування людей відбувається при трансплантації органів, переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні, від матері до дитини. Сприйнятливість до даної хвороби висока, хоча до 80 % людей переносять хворобу безсимптомно.
Сезонність – літньо-осіння. Найбільш вразливими є люди в місцях великої концентрації комарів і птахів: працівники тваринницьких комплексів і птахоферм, люди, які живуть біля водних об’єктів, а також мисливці, туристи, лісники, військовослужбовці, які тривалий час перебувають біля води чи на заболоченій території.
Від людини до людини хвороба не передається!
Симптоми
Інкубаційний період від 1 до 7 днів, а у людей зі зниженим імунітетом до 2 тижнів. Хвороба проявляється у двох формах – гарячковій та нейроінвазивний. У переважній більшості людей інфекція перебігає безсимптомно, однак у 20 % хворих перші прояви захворювання нагадують картину грипу. Кон’юнктивіт. Склерит. Підвищується температура тіла, турбує головний біль, першіння в горлі, кашель, біль в м’язах, суглобах, спині, нудота, діарея, висип на шкірі, може бути збільшена печінка та селезінка (гарячкова форма).
При уражені центральної нервової системи розвивається менінгіт (сильний головний біль, підвищення температури тіла, блювання, при виражених явищах інтоксикації), енцефаліт (сильний головний біль, підвищення температури тіла, виражені явища інтоксикації, сплутаність свідомості, судоми, парези, паралічі (нейроінвазивна форма). В таких випадках хвороба перебігає тяжко.
Летальність від гарячки Західного Нілу складає 2–14%.
Після перенесеної хвороби формується стійкий напружений імунітет.
Лікування
Лікування проводиться в залежності від форми захворювання та стану хворого.
Як захиститися від зараження
Щоб уникнути інфікування гарячкою Західного Нілу передусім бережіться від комариних укусів: носіть захисний одяг, використовуйте сітки на вікнах, фумігатори та репеленти.
У зв’язку з тим, що випадкам захворювання людей передують спалахи гарячки Західного Нілу серед птахів, для попередження такого процесу постійно проводиться епіднагляд та санітарно-освітня робота.
Вакцина для запобігання захворювання гарячкою Західного Нілу людей не розроблена.
Тому, якщо Ви помітили в себе симптоми грипу чи ГРІ невдовзі після укусів комарів, не займайтеся самолікуванням, а негайно зверніться до сімейного лікаря.
Остерігайтеся укусів комах, особливо комарів. Вони є переносниками низки хвороб: малярії, дірофіляріозу, туляремії, онхоцеркозу, жовтої лихоманки, гарячки денге, дерматиту та інших.
Коростишівське відділення
Житомирського районного відділу
ДУ «ЖОЦКПХ МОЗ України»
