5 грудня – День волонтера. Сила, що світить у темряві

День волонтера Україна відзначає  5 грудня — свято тих, хто не чекає наказів, не працює “за посадою”, не рахує витрачених годин і сил. Волонтери — це люди, які з першого дня повномасштабної війни стали поруч із нашими захисниками, підтримуючи їх у всьому: від найнеобхіднішого спорядження до тепла людської уваги й турботи.
У нашій громаді таких людей багато — більше, ніж будь-хто може уявити. Одні плетуть маскувальні сітки ночами, інші збирають кошти на дрони та автомобілі, готують їжу для військових, відправляють теплі речі й аптечки, ремонтують техніку, шиють однострої, доставляють допомогу на передову, підтримують поранених, приймають переселенців, опікуються дітьми тих, хто на фронті. Хтось допомагає тихо й непомітно, без фото й історій, просто роблячи свій щоденний внесок. А хтось став обличчям цілих ініціатив, які тримаються лише на ентузіазмі та великому серці.
Їх об’єднує одне — бажання наблизити Перемогу.
Коли ворог почав нищити українські міста, наші волонтери першими зібралися в штабах, перших евакуйовували людей, перших везли гуманітарні вантажі, першими дали відчуття, що ми не самі. І сьогодні, на 4-й рік великої війни, вони продовжують робити те, від чого інші давно б зупинилися: бояться, але роблять; втомлюються, але піднімаються; плачуть від втрат, але знову збирають передачі й допомогу.
Кожна маскувальна сітка, зібрана гривня, посилка на передову, врятоване життя — у всьому є частинка роботи волонтерів нашої громади.
Ми часто чуємо, що волонтер — це поклик серця. Але сьогодні, коли країна бореться за існування, волонтер — це ще й фундамент нашої стійкості. Вони закривають ті потреби, до яких не встигає держава, і саме тому є невід’ємною частиною оборони країни.

5 грудня це ще один привід подякувати кожному, хто допомагає.
І тим, чиї імена знає вся громада, і тим, хто залишається в тіні.
І тим, хто віддає весь свій час, і тим, хто має змогу зробити лише маленький внесок — але робить його щиро.

Волонтери — це люди, які творять мрію про мир своїми руками.
Люди, що зшивають країну міцніше за будь-які кордони.
Люди, без яких наші Збройні Сили не мали б тієї підтримки, яка так часто рятує життя.

Україна переможе.
Бо поруч із військовими стоїть велика армія тих, хто вірить у них щодня.
Дякуємо кожному волонтеру.
Ви — сила, що світить у темряві.