Фільми, що нагадують українцям, ким насправді ми є
Реальність страшної кривавої війни змусила кожного українця не лише змінити свої життєві пріоритети, а й показала всі слабкі та сильні сторони нашого суспільства. Творчі роботи сучасних режисерів, акторів та митців не лише відтворюють сьогоднішній біль кожного, а й впевнено продовжують роботу тих, хто відстоював українську культуру, незалежність та волю протягом минулих років. Пропонуємо добірку українських фільмів, які нагадають кожному, хто він є насправді та заради чого ми боремося разом.
Перелік фільмів, за якими можна дізнатися більше про наше минуле
1. «Людина з кіноапаратом», 1929
Цей німий фільм про день із життя великого міста — одна з найвизначніших стрічок світового кінематографа. Режисер Дзиґа Вертов і його брат оператор Михайло Кауфман відмовилися від сценарію, написів і дали повну волю своїм експериментам у способі зйомки та монтажу, щоб досягти «чистої передачі життя».
На екрані вулиці, контори, люди, машини, транспорт — усе те, що задавало рух тодішніх великих міст — Києва, Харкова, Одеси. Тому для учнів картина може бути цінною як відеодокумент тієї епохи. Адже завжди краще побачити на власні очі, ніж читати довгі описи в підручниках.
2. «Легенда про княгиню Ольгу», 1983
Понад 35 років тому стрічку про становлення Київської Русі випустили лише російською мовою, хоча зазвичай фільми, зняті на кіностудії Довженка, мали й україномовну версію. Проте тодішнє радянське керівництво вирішило, що княгиня Ольга і князь Володимир ніяк не могли розмовляти українською, лише російською. Український дубляж стрічки зробили лише кілька років тому.
У фільмі режисер Юрій Іллєнко представив свій погляд на кілька загальновідомих історичних подій, зокрема на помсту Ольги древлянам за вбивство її чоловіка Ігоря. Адже навіть у літописі «Повість минулих літ», написаному в ХІ–ХІІ ст., розповідається, як Ольга спалила Іскоростень завдяки голубам. Режисер спирається на літописи та перекази, проте вважає, що історія про помсту — це насамперед легенда, а не реальна подія. Бо якщо прив’язати до птахів підпалене клоччя, то не полетять вони до своїх гнізд, як ідеться в літописі.
Сама історія княгині Ольги у фільмі розказана від імені трьох людей: ченця Арефи, ключниці Малуші та онука Володимира, а отже, їхні версії відрізняються. Так Юрій Іллєнко натякає, що потрібно критично ставитися до загальноприйнятої доктрини, а також її можуть у своїх цілях інтерпретувати.
3. «Голод 33», 1991
Це перший художній фільм про Голодомор 1932–1933 років за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь». За сюжетом стрічки, українська селянська родина намагається вижити під час голоду. Також у картині йдеться про встановлення радянської влади більшовиками на території України і збільшення завдяки терору тотального контролю партії над життям населення.
Голодомор довго замовчувався радянською владою або подавався як голод внаслідок посухи. Проте насправді він був наслідком колективізації та цілеспрямованих заходів керівництва СРСР на чолі зі Сталіним, щоб послабити національно-визвольні повстання українців і остаточно встановити радянську владу в Україні. Внаслідок Голодомору загинуло понад 4 млн осіб.
4. «Війна. Український рахунок», 2002
Це 9-серійний документальний фільм Сергія Буковського про Україну в Другій світовій війні. У стрічці режисер використав велику кількість кінохроніки воєнних і повоєнних років, а також свідчення очевидців, часто дуже суперечливі й протилежні.
5. «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939–1941», 2010
Це документальна стрічка про Галичину напередодні та в перші роки Другої світової. До 1939 року вона входила до складу Польщі. Та з початком війни внаслідок «пакту Молотова-Ріббентропа» 17 вересня радянські війська вступають на Західну Україну і встановлюють свою владу за допомогою репресій. У стрічці використана архівна хроніка та інтерв’ю з очевидцями тих подій.
Упродовж наступних кількох років режисер Тарас Химич продовжував знімати документальні стрічки про Західну Україну. Протягом 2012–2015 років вийшли його фільми «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939», «Хроніка Української Повстанської Армії 1942–1954», «Легіон. Хроніка Української Галицької Армії 1918–1919».
6. «Хайтарма», 2013
Це перша картина про депортацію кримських татар за наказом Сталіна у 1944 році. Фільм знято на основі реальних подій. Головний герой стрічки — славетний льотчик Амет-Хан Султан, який був двічі удостоєний звання Героя Радянського Союзу за свою службу під час Другої світової. Проте ці подвиги не вберегли його родичів і земляків від примусового виселення з Алупки. Амет-Хану вдалося вберегти батьків від депортації до Узбекистану та відправити до Краснодарського краю.
У стрічці, крім російської, також лунає кримськотатарська мова. Актори вбрані в національний кримськотатарський одяг, а на екрані зображено деякі традиції, зокрема танець хайтарма, що означає «повернення».
Офіційна причина депортації — звинувачення кримськотатарського народу в масовій колаборації з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Її виконували підрозділи НКВС, заганяючи людей у переповнені товарні вагони. Так багато людей загинуло ще в дорозі. Повертатися до Криму їм дозволили лише під час Перебудови. Режисер стрічки Ахтем Сеїтаблаєв народився в Узбекистані, а переїхав на історичну батьківщину з батьками вже після школи.
7. «Чужа молитва», 2017
Події відбуваються під час німецької окупації Криму, коли діти вперше особисто стикаються з жорстокими реаліями війни. Кримська татарка Саїде, що працює вихователькою в дитячому будинку, готова віддати власне життя за порятунок від смерті вісімдесяти восьми дітей єврейського походження.
8. «Століття Якова», 2016
На основі однойменного роману Володимира Лиса зняли телевізійний 4-серійний фільм. За сюжетом, волинянин Яків прожив довгі сто років, що були насичені карколомними і мінливими подіями — як особистими, так і бурхливими суспільними змінами ХХ ст.
Головний герой — доволі розмірений і навіть подекуди пасивний сільський чоловік, проте історія на початку нової епохи не давала нікому спокою, особливо на прикордонні. Так він встиг послужити у польській армії, повоювати у Другій світовій, втекти з німецького концтабору, опинитися з родиною та односельчанами поміж конфлікту УПА і радянських спецслужб й пережити польсько-українську трагедію, яку згодом назвуть Волинською.
Забагато, як на долю однієї людини. Проте таким було життя багатьох українців, що воювали в різних арміях, часто один проти одного, втрачали рідних, а потім знову відбудовували свої домівки.
9. «Будинок «Слово», 2017
Це документальна стрічка про мешканців житлового будинку, який звели для письменників у 1920-х у тодішній столиці УРСР Харкові на замовлення кооперативу літераторів. Споруду спроєктував місцевий архітектор Михайло Дашкевич у формі літери «С», як символ «слова». Тут було 66 квартир, їдальня, бомбосховище і навіть солярій. А ще — спеціальна система спостереження за життям мешканців.
Заселили його у 1930-му. А за кілька років його мешканець Микола Хвильовий вкорочує собі віку. Розпочалися репресії, арешти, самогубства діячів культури. Зі «Слова» заарештували жителів 40 квартир, а сам будинок прозвали «крематорієм». Період сталінських репресій у 1930-х серед української інтелігенції назвали Розстріляним відродженням.
Режисер Тарас Томенко також працює над однойменною художньою стрічкою про українських письменників — мешканців будинку «Слово».
- «Таємний щоденник Симона Петлюри», 2018
Ця стрічка розповідає історію зі щоденників одного з провідних політичних діячів початку 20 століття, фокусуючись на протистоянні ідей Симона Петлюри та Володимира Винниченка, а також на еміграції та вбивстві першого.
Фільм розповідає не тільки про загальновідомі факти, але й про те, що середньостатистичний глядач не знає. І хоча деякі критики вважають це мінусом, що ускладнює сприйняття, інші відмічають важливість цього кроку для історичної свідомості українців.
- «Богдан-Зиновій Хмельницький», 2006
Головну роль у стрічці виконав Володимир Абазопуло. Художній фільм розповідає про один з найскладніших епізодів козацької боротьби за свою свободу, а саме — про бій під Збаражем. Козаки під командуванням Богдана Хмельницького осаджують Збараж із ворогом України Яремою Вишневецьким. І все йде досить гладко, поки козаків не зраджує союзник — Кримський хан. Перед козацьким вождем стоїть складний вибір між кривавою перемогою та принизливим примиренням. До того ж Богдан Хмельницький — звичайна людина з особистими переживаннями, які також не дають йому спокою в такий важливий момент для нашого народу.
Фільм, на противагу непоганому польському мінісеріалу Вогнем і мечем, показує саме українську сторону всього, що відбувається, демонструє наближеного до людей Хмельницького, і досить реалістично описує події тієї довгої та складної битви.
- «Король Данило», 2018
Головну роль виконав Сергій Ярмошенко. Стрічка розповідає про події 1238 року, коли хан Батий нападає на Русь і знищує Київ. Князю Данилу та його брату Васильку потрібно домовитися з боярами й зрозуміти, як діяти в ситуації, що склалася. Князь опиняється між 3 вогнів: свої люди, Папа Римський і хан Батий.
Це історичний бойовик з великою кількістю слоумоушена та красивих акторів.
Стрічка, як і багато в українському прокаті, отримала змішані відгуки. Однак історичні фільми про цей період досить рідкісні не лише в Україні, а й на західному ринку, тому фільм точно вартий уваги.
- «Гіркі жнива», 2017
У головних ролях Теренс Стемп, Макс Айронс, Саманта Баркс, Баррі Пеппер. Ця канадська стрічка стала першим англомовним фільмом про Голодомор, котрий знімали в Україні, консультуючись з істориками та залучаючи українських спеціалістів. Історія розповідає про селянського художника, котрий відмовляється від своєї мрії та долучається до повстань через Голодомор.
Фільм почали знімати у 2013 році за президентства Януковича. Через це спершу тематика стрічки приховувалася. Але згодом знімальна команда пережила з українцями Революцію Гідності, після чого вона змогла вже відкрито завершити зйомки, що відбувалися переважно в Пирогово.
Історична драма розповідає про трагічні події в Україні в період 1932-1933 років двадцятого століття і носять назву «Голодомор».Коли Сталін просуває амбіції комуністів у Кремлі, молодий художник Юрій веде боротьбу за врятування своєї коханої Наталки від Голодомору, від якого в кінцевому рахунку загинули мільйони українців.
Події розгортаються в Західній Україні у період Голодомору 32-33 років. Головний герой фільму Юрій живе звичним життям. Він закоханий в Наталку і мріє створити з нею міцну сім’ю. Та його мріям не судилося здійснитися. Людиноненависницький радянський режим влаштовує голод. Населення у селах опиняється на межі вимирання. Чоловіки, у жилах яких тече вільнолюбива кров, не в силах сидіти склавши руки та чекати смерті. Організовуються осередки спротиву, мета яких перебороти безжальну систему.
14. «Собор на крові», 2006
Десятисерійний документальний серіал «Собор на крові» є науково-публіцистичним історичним дослідженням українського національно-визвольного руху з використанням маловідомих фактологічних матеріалів і унікальних документальних кадрів, викладених у формі захоплюючої, майже детективної інтриги. Стрічка розповідає історію українського національно-визвольного руху в боротьбі за соборність і самостійність Батьківщини в період 1919–1949 років. Цю борню розглядають у фільмі як частину загальноєвропейської історії.
Адже Коновалець і Мельник, Бандера і Шептицький, Боровець і Шухевич жили й діяли у складній ситуації грандіозного геополітичного конфлікту гітлерівського Рейху, сталінської радянської імперії та західних демократій. Такий підхід дозволяє зрозуміти і осмислити підґрунтя подій та вчинків у загальнолюдському розумінні.
Саундтреком до фільму стала пісня невідомого автора «Буде нам з тобою що згадати» в обробці й виконанні лідера гурту «Плач Єремії» Тараса Чубая.
15. «Хроніка Української повстанської армії 1942–1954», 2014
Документальний фільм режисера Тараса Химича у двох частинах розповідає про історію Української повстанської армії 1942–1954 років крізь призму свідчень тридцяти чотирьох очевидців та безпосередніх учасників подій (з понад сто опитаних).
Творці стрічки пропонують подивитися на український повстанський рух з перспективи «простих людей», без пафосу, містифікацій і пропагандистських кліше. Усні історії відкривають нетрадиційний погляд на природу боротьби УПА, дають змогу відчути атмосферу та дух епохи, зануритися у вир бурхливих подій.
16. «Білий птах з чорною ознакою», 1971
Події стрічки кінорежисера Юрія Іллєнка відбуваються на Буковині в селищі на річці Черемош, неподалік румунського кордону у важкі часи війни та терору (1937–1947). Сюжет зображає сповнене перипетій життя синів Леся Дзвонаря: Петра, Ореста, Георгія та Богдана.
Початок Другої світової розділяє братів Дзвонарів, вони опиняються по різні боки барикад: Петро служить у Червоній армії, Орест долучився до УПА-ОУН(б). Георгій залишився осторонь. Він закохується в місцеву чаклунку, яку незабаром вбиває румунський офіцер. Георгій біжить шукати правду, іде на війну. Четвертий брат Богдан лишається вдома. Долі братів переплітаються і в коханні, і в боротьбі.
В основі «Білого птаху з чорною ознакою» – класичний український наратив, у якому революція постає точкою, де сходяться і трансформуються долі людини й колективу. Попри цензурні обмеження, накладені на Іллєнка, фільм вражає глядача потужною режисурою й блискучою акторською грою.
17. «Залізна сотня», 2004
Військова драма Олеся Янчука – українсько-австралійський фільм за мотивами книги Юрія Борця «У вирі боротьби». Фільм відтворює події, що відбувалися на тлі Другої світової і післявоєнного часу, зокрема, під час операції «Вісла», на Закерзонні. Ця територія є найзахіднішою українською землею, де споконвічно проживали мільйони українців.
У вирі трагічних подій і опинилася сотня бійців УПА на чолі з Михайлом Дудою – «Громенком». Хоча сили були нерівні, поляки не могли впоратися з незламною «Залізною сотнею». Тож за допомогою спільників-совєтів поляки здійснюють поголовне виселення українців, аби позбавити повстанців ґрунту – підтримки населення.
За таких обставин Головна команда УПА видає наказ для сотні «Громенка» вирушити в рейд на Захід, через Словаччину і Чехію перейти до Баварії, яку тоді контролювала американська військова адміністрація. Герої фільму, побудованого на реальних фактах, – молоді українці, які свідомо йшли до лав УПА.
18. «Один у полі воїн», 2003
Історична драма режисерів Геннадія Вірсти й Олега Мосійчука відзнята за спогадами жителів села Яворів Косівського району (Івано-Франківщина). Сюжет фільму побудовано на реальних фактах, у ньому немає жодного вигаданого героя, як і не вигадано жодної події. У картині йдеться про події кінця Другої світової війни.
За сюжетом, сержант радянської армії Роман Карпенюк приїздить на три дні у відпустку в рідне село Потоки, де мешкає його кохана дівчина Аничка. За кілька років до того Романа із батьками вислали на поселення до Сибіру, і лише тепер за бездоганну військову службу поневолювачам рідного краю він отримав змогу повернутися на малу батьківщину і зустрітися з коханою. Проте шлях героєві перепиняють уповноважений НКВС, провідник українських повстанців і ватажок озброєних мародерів, до рук якого потрапила Аничка. Тож навколо триденних пошуків нареченої, які веде Роман Карпенюк, обертається весь подальший сюжет стрічки.
19. «Нескорений», 2000
Військова драма Олеся Янчука є копродукційним українсько-американським фільмом. Відзнятий на кіностудії «Студія Олесь-фільм» за сприяння Українського конгресового комітету Америки (УККА) і участі Національної кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Головний консультант фільму – тодішній президент Світового конгресу українців Аскольд Лозинський.
Події розгортаються у 1950 році. Із завершенням Другої світової на теренах Західної України, у Карпатах, триває збройна боротьба знесилених, знекровлених, але нескорених духом частин та невеликих боївок Української повстанської армії, що змушена вести бій на два фронти: проти німецьких окупантів та більшовицької навали.
На чолі армії — легендарний генерал-хорунжий Роман Шухевич на псевдонім «Тарас Чупринка». Долю саме цього командира покладено в гостросюжетну й динамічну основу фільму Олеся Янчука.
20. «Страчені світанки», 1995
Військово-історична драма Григорія Кохана розповідає про те, як жителі західноукраїнських земель після закінчення Другої світової потрапили з вогню у полум’я.
Російські більшовицькі окупанти прагнуть встановити свої порядки на знову окупованих ними землях Західної України. Партизанська армія УПА ставить спротив російській окупації й воює за відновлення Незалежності України. Місцеве населення та родичі вояків УПА, як можуть, підтримують відважних борців у визвольних змаганнях проти окупантів. За це росіяни та їхні посіпаки жорстоко придушують українську людність, розпочавши масові вбивства й виселення українських сімей до Сибіру. Вояки УПА намагаються цьому запобігти, але сили надто нерівні… Повстанці можуть лише помститися й покарати катів.
21. «Атентат: Осіннє вбивство в Мюнхені», 1995
Історична драма Олеся Янчука охоплює період від 1947 року, коли рейдові загони УПА з боями проривались за кордон, і до осені 1959-го, коли у Мюнхені від руки агента КДБ Богдана Сташинського загинув Степан Бандера. Картина демонструє, як вигнанці й біженці навіть у важких умовах еміграції об’єднувалися, вели просвітницьку, релігійну, громадську і політичну роботу.
22. «Вишневі ночі», 1992
Український художній фільм режисера Аркадія Микульського знятий за однойменною повістю Бориса Харчука.
Після вигнання нацистів із Західної України УПА починає боротьбу з радянською владою. Німці відійшли далеко на захід, у місті панували червоні війська. Вони принесли «братню» мову, свої порядки: постійну тривогу, атмосферу напруженого очікування лиха.
На тлі цих трагічних подій розгортається історія кохання місцевої мешканки Олени і лейтенанта НКВС Славка Денисенка, який живе в місті під легендою військового лікаря. Вони мешкають поруч і не здогадуються, що належать до ворожих таборів.
Аж доки молодий лейтенант, отримавши завдання схопити зв’язкового УПА Калину, не дізнається, що цей таємничий агент і є його симпатична сусідка…
23. «Жива», 2016
Історично-драматичний фільм «Жива» зняв львівський режисер Тарас Химич, а одним із саундтреків до кінострічки стала пісня гурту Був’є «Закохані».
В основу сценарію лягли реальні події з життя мужньої й незламної гуцулки Анни Попович. Події в кінострічці відбуваються наприкінці 1940-х. Головна героїня, яка чує голос і бачить сни, що попереджають про небезпеку, опиняється в центрі протистояння між українськими повстанцями і силами Радянської імперії. Її дар передбачення змінює долі багатьох.
Зйомки фільму проходили в Горганах, де відбувались реальні події з життя Попович, а також у стінах Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові.
Спогадами про минуле Анна Попович поділилась з авторами фільму ще за життя. Її надскладна доля вражає. У дитинстві ледь не загинула, упавши в криницю. Від 1943 року – зв’язкова УПА. Була поранена, намагалась застрелитися й підірватися на гранаті, аби не потрапити у лещата НКВС. Втратила руку. Два роки її допитували в радянських катівнях. Потім – 10 років таборів у Кемеровській та Іркутській областях, Мордовії. Сенсом життя Анни Попович стала справа здобуття волі для України.
- «Заборонений», 2019
Головну роль у фільмі виконав Дмитро Ярошенко.
До Дня пам’яті поета в прокат вийшов фільм про життя Василя Стуса, людини, яка не припинила боротися за Україну навіть на засланні. Ця історія пробирає сильніше, ніж просто до мурашок, показуючи, як величезна країна може боятися одну людину та її слова.
З цим фільмом пов’язаний і великий скандал, адже адвокатом Василя Стуса виступав Віктор Медведчук. На останньому суді, який не визнавали дійсним ні сам Стус, ні українська інтелігенція, Медведчук визнав і правильність рішення суду і винуватість свого підопічного. Цю сцену з фільму вирізали, що викликало негативний відгук у більшості глядачів.
- «І будуть люди», 2020
Це серіал-епопея, що змальовує українську історію 20 століття, розповідаючи її очима простих людей. Кожен із 12 епізодів — нова історія нового персонажа, котрі проходять через Першу світову війну, революцію, радянську окупацію. Ми звикли дивитися на всі ці події масштабно, але цей міні-серіал дає змогу дивитися на нашу історію з більш приватної точки зору, так, якби про неї вам розповідали прабабусі.
Серіал було знято за однойменним романом Анатолія Дімарова.
- «Захар Беркут», 2019
Ця українсько-американська стрічка є екранізацією однойменного твору Івана Франка, котрий є у шкільній програмі. Це історія про Карпатські гори, до яких у 1210 році дійшла Монгольська орда у спробі підкорити ці землі. І хоча легенда про 300 спартанців абсолютно точно грецька, в українській історії вона повторювалася стільки разів, що їй пора змінити назву. Невелика громада гірський мисливців на чолі із мудрим Захаром Беркутом протистоїть численній орді хана Бурунди. Головний посил стрічки — наша сила в єдності.
Оригінально фільм знімали англійською мовою, і цю версію показували в кінотеатрах Латвії, Литви та Естонії. Для українського показу стрічку повністю дублювали українською.
- «Ціна правди», 2019
Ця стрічка створювалася спільними зусиллями Польщі, Британії та України, щоб розповісти про першого журналіста, котрий під власним іменем у 1933 році заявив на весь Західний світ про Голодомор в Україні. Британець Ґарет Джонс, ризикуючи своїх життям, прагнув показати світові, якою ціною Сталін «справляється» з кризою, що охопила весь світ. Це історія не про українця, але вона викликає ті глибокі відчуття вдячності, які чимало громадян нашої країни й зараз відчувають до британців.
28. «Чорний ворон», 2019
Повнометражний художній фільм за однойменним романом відомого українського письменника Василя Шкляра. Історія про одну з найбільш замовчуваних сторінок української історії – запеклу боротьбу українських повстанців проти окупаційної комуністичної влади в 1920-х роках, вже після окупації УНР, у Холодному Ярі.
Головний герой на прізвисько “Чорний Ворон” – холодноярський отаман – організовує боротьбу проти більшовиків-окупантів, які вже заполонили Україну й запроваджують у ній свій радянський лад, вбиваючи патріотів та утискаючи українську культуру.
29. «Червоний», 2017
Історичний бойовик Зази Буадзе «Червоний» – екранізація однойменного роману Андрія Кокотюхи. Це історія кількох людей, які не змінили одним єдиним вчинком весь хід історії, проте вплинули на подальшу долю України.
Події в кінострічці відбуваються в ГУЛАГу вже після Другої світової, у 1947-му. Двоє українців – Данило Червоний і Віктор Гуров – потрапили в табір. У них абсолютно різні долі: один – воїн УПА із західної України, а другий – радянський льотчик зі сходу України. Доля звела їх разом. Вони обидва мають пройти крізь пекло і нелюдські умови каторги, переслідування кримінальних ватажків, підлість, зраду та відчай.
Жорстокий очільник табору майор Абрамов хоче знищити всіх «бандерівців» і ні перед чим не зупиниться. Тоді Данило Червоний очолює бунт в ГУЛАГу, який перетворюється на справжнє повстання. У каторжан майже немає шансів на успіх, проте у них є непереборне бажання змінити своє життя і перестати щодня проходити всі кола пекла. Данило знаходить в собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання в таборі.
- «Крути 1918», 2019
Історична стрічка, що показує події сторічної давності, але є актуальною й сьогодні. Саме під час бою під Крутами українські курсанти давали відпір червоній армії, борючись за Незалежність нашої держави.
Події фільму розгортаються взимку 1918 року, коли більшовики захопили Харківську, Полтавську та Катеринославську (Дніпровщина) губернії та намагалися захопити столицю. На противагу ним виступили 400 військових курсантів УНР, де вони зустрілися в бою під залізничною станцією «Крути».
- «Поводир», 2013
Український історичний драматичний фільм, в основу сюжету якого покладено мандри американського хлопчика та українського сліпого музики у 1932-1933-х роках в УСРР у часи індустріалізації, колективізації та напередодні й під час Голодомору й репресій представників Розстріляного відродження. Знято за реальними фактами та свідченнями.
Це історія не про боротьбу зброєю, але про значно страшнішу для радянської, а тепер і російської влади боротьбу — культурну. Стрічка розповідає про трагічне винищення україсньких кобзарів, що відбулося напередодні Голодомору. У центрі сюжету сліпий бандурист і американський хлопчик, котрого кобзар врятував після смерті його батька.
Фільм почали знімати у 2007 році, а в прокат випустили в 2014. На той момент деякі кінотеатри східних областей відмовилися показувати фільм, побоюючись терактів, а русофільські критики свого часу називали стрічку «агіткою». Така реакція підтверджує значимість фільму, котрий до того ж отримав досить високий рейтинг, а також став важливим кроком до створення стрічок про правдиву українську історію ХХ століття.
Перелік фільмів вже нової історії українського народу, яка у багатьох людей відгукується болем, сльозами та втратами, проте пронизана вірою, силою і незламністю
1. «Зима у вогні: Боротьба України за свободу», 2015
Це документальний фільм про Революцію Гідності в Україні протягом зими 2013–2014 років американського режисера Євгена Афінеєвського. Картина містить багато інтерв’ю з протестувальниками, медиками, священиками, митцями, які перебували на Майдані. Фільм знімали 28 операторів. Це перший фільм про Україну, який потрапив на Netflix. У ньому зібрані всі головні події зими 2013-2014 років, які назавжди змінили історію українського народу. «Зима у вогні» документує боротьбу українських протестувальників, які стояли на своєму, незважаючи на кровопролиття, відчай та тяжкі умови.
Світова прем’єра відбулася на Венеційському кінофестивалі 2015 року. Також стрічка отримала приз глядацьких симпатій на фестивалі в Торонто. А американський інтернет-провайдер Netflix став головним дистриб’ютором картини. Кінострічка стала номінантом на премію “Оскар” у 2016 році в категорії “Найкращий документальний повнометражний фільм”.
2. «Додому», 2019
Драма від режисера Нарімана Алієва, яка отримала численні відзнаки на фестивалях. Зокрема серед них головні призи Одеського міжнародного кінофестивалю (OIFF), Міжнародного кінофестивалю у Бухаресті (BIFF) та Національної премії кінокритиків Кіноколо.
Події стрічки відбуваються в сучасній Україні. У кримського татарина Мустафи помирає син. Він приїздить до столиці, щоб забрати тіло Назіма та поховати його в Криму за мусульманськими традиціями.
3. «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас»
Ще одна картина, сюжет якої ґрунтується на реальних подіях 2014-го року. Над сценарієм драми працював журналіст і письменник Михайло Бриних, який понад два роки створював його на основі численних матеріалів в пресі та реальних історій ветеранів-добровольців, що брали участь в операції зі звільнення Іловайська.
Головний герой історії – командир штурмовиків із позивним Бішут, який отримав поранення в бою за Іловайськ. Проте йому все ж таки вдалося вижити, і тепер його розшукує російський офіцер Рунков, який прагне помсти.
4. «Маріуполь. Невтрачена надія»
Один з перших документальних фільмів, який розповідає про лютневе вторгнення росії в Україну. А саме про Маріуполь – місто, яке одне з перших потрапило під окупацію ворога.
Історія ґрунтується на свідченнях звичайних людей, які перебували у місті перший місяць війни, а також ілюструє записи журналістки Надії Сухорукової, яка вела свій щоденник в цей час.
5. «Залишаючи Ірпінь»
Документальний фільм від польського журналіста Міхала Пшеладського, лауреата журналістської премії Grand Press.
У фільмі зібрані документальні свідчення російської окупації Ірпеня. Зокрема того, як мешканці міста намагалися врятуватися від загарбників і як українські військові тримали оборону міста.
6. «Черкаси», 2019
Це перший художній фільм про Воєнно-морські сили України. Ця стрічка заснована на реальних подіях і розповідає про команду українського тральника «Черкаси», який у 2014 році став єдиним з 13 кораблів, що втримав український стяг на своїй щоглі на озері Донузлав під час анексії Криму.
Головні герої фільму – звичайні сільські хлопці з села на Чернігівщині Мишко та Лев. Перший служить матросом на тральнику ВМС України U311 “Черкаси”, який базується на базі в кримському озері Донузлав. Влітку 2013 року Мишко, перебуваючи в рідному селі під час відпустки, пропонує своєму другу, який став сиротою, піти на службу. Лев не одразу, але погоджується. Після подій на Майдані Незалежності “Черкаси” виявились заблокованими через затоплені інші човни. Наші кораблі один за іншим переходять на сторону ворога, але тільки не “Черкаси”. Весь екіпаж стоїть на захисті своєї честі, на захисті своєї Батьківщини від ворога.
Консультантом фільму був реальний командир тральника “Черкаси” Юрій Федаш, а до акторського складу увійшли моряки, які тримали оборону на кораблі навесні 2014 року. Зйомки стрічки розпочалися у квітні 2017 року і проходили в Очакові, Одесі та у невеличкому селі Чернігівської області.
7. «Снайпер. Білий ворон», 2021
Українська воєнна драма, заснована на реальних подіях 2014-го року на Донбасі. Події фільму розгортаються у 2013 році. Микола Вороненко разом із дружиною проводить незвичайний екологічний експеримент. Вони живуть у виритій чоловіком норі, що розташована в Горлівці Донецької області. Так герої намагаються довести, що можна жити без благ цивілізації в гармонії з природою. Але в Україну прийшла війна, яка викреслила мир з їхнього життя. Тепер Микола має єдину мету – обороняти свою країну та протистояти ворогу, тому йде добровольцем, аби стати снайпером в ЗСУ.
8. «Наші котики», 2020
Це сатирична українська неполіткоректна патріотична комедія режисера Володимира Тихого, яка стала рекордною в українському кінопрокаті. Стрічку про війну на Донбасі показали у 219 кінотеатрах України, що для українського фільму стало найвищим показником переглядів.
Події у фільмі розгортаються у 2014 році на початку війни. Це трагікомічна історія пригод бійців АТО, що трапляється з ними під час бойового чергування на “найглухішій” з усіх можливих позицій фронту. За основу взяли реальні розповіді бійців добробатів та ЗСУ.
Головними героями фільму є інженер, актор, футбольний тренер та продавець квітів, які йдуть добровольцями на війну. До них на позиції приєднується журналістка, яка виконує секретне завдання. Жоден з них не має бойового досвіду, не вміє орієнтуватись на місцевості та нічого не знає про наміри командування. Їм дали те, що було. А тоді було не багато, порівняно з озброєними до зубів “сусідами”. Нехай війна далеко не веселе заняття, але тоді було над чим посміятися – наприклад, над тим, як ці волонтери, які вперше взявши зброю в руки, стали причиною грандіозного фіаско масштабної операції ворога.
Приємного перегляду!
