Безбар’єрність: Як правильно запропонувати допомогу людині з інвалідністю?
Все частіше ми зустрічаємо на вулицях людей на милицях, на протезах, на колісному кріслі. Переважно це чоловіки, які дістали поранення на війні, захищаючи нас. Це реальність, яка змінює кожного, змінює суспільство і ставлення українців один до одного. Цілком природним є бажання допомогти людині з інвалідністю. Однак слід пам’ятати, що такі люди можуть бути вкрай вразливі і чутливі до порушення їхнього особистого простору. Тому, перш ніж допомогти, запитайте, чи є у цьому потреба.
Насамперед слід налагодити комунікацію. Запитайте: «Вам потрібна допомога?». Якщо звертаєтесь до людини з порушеннями слуху —скористайтесь жестами. Покажіть, що ви хотіли би зробити, а потім погляньте на неї, щоб отримати схвалення або відмову. Комунікація доступна всім, але кожен робить це по-різному: хтось словами, а хтось — в інший спосіб.
Якщо вам відмовили — усміхніться і не наполягайте.
Якщо людина погоджується, то підкаже, як саме ви можете допомогти.
Якщо людина погоджується, але не говорить, чим саме допомогти, — тоді поясніть свої дії, перш ніж щось робити.
Наприклад, запропонуйте:
- Дозвольте, я стану ліворуч від вас і переведу на інший бік вулиці?
- Чи хочете ви, щоби я взяв/взяла вас під руку?
- Чи хочете ви, щоб я потримав/потримала вам двері?
- З якого боку мені краще йти, щоби ми чули одне одного?
У такий спосіб ви демонструєте, що пропонуєте поміч і водночас цінуєте особистий простір іншої людини, не порушуючи його без дозволу. Крім того, така завбачливість дозволить запобігти додатковим незручностям. Адже люди з інвалідністю, які використовують різні додаткові засоби пересування, зазвичай мають власний алгоритм дій, а відчуваючи труднощі, застосовують додаткові опори, тож обов’язково уточніть, як саме ви можете допомогти.
Уявіть ситуацію: ви бачите, як людина на кріслі колісному штурмує пандус або поріг якогось закладу. Бажаючи допомогти, ви хапаєтесь за крісло та штовхаєте його вперед. Але не можна втручатись у простір іншої людини без її дозволу, тим паче, не знаючи особливостей цього засобу пересування.
Тож, перш ніж допомогти, запитайте, чи є у цьому потреба. Якщо відповідь ствердна, уточніть, як саме ви можете допомогти. Вас обов’язково скерують і скажуть, що і як треба робити.
Те саме стосується й ситуації, коли ви бачите людину, яка користується милицями. Може здаватись, що відчиняючи двері вона відчуває труднощі. Але насправді ці двері можуть слугувати для неї додатковою опорою. І якщо стрімголов відчинити їх з найкращими намірами, людина може втратити опору і впасти.
Текст підготовлений на основі матеріалів «Довідника безбар’єрності», розробленого в межах ініціативи «Без бар’єрів» першої леді України Олени Зеленської
