Коростишівські шанувальники історії рідного краю передали до місцевого музею археологічні знахідки III-IV ст. н. е. ВІДЕО

Проведення заходу ініційовано найбільшою краєзнавчою спільнотою міста – Facebook-групою “Коростишів історичний” та Коростишівським науково-краєзначним товариством.

У заході взяли участь: директор Коростишівського народного історичного музею Володимир Слівінський, старший науковий співробітник Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін, голова Коростишівського науково-краєзнавчого товариства Євгеній Дубівка, краєзнавці Дмитро Дубівка, Вероніка Дубівка, поціновувачі старовини – коростишівці Андрій Степурко, Едуард Горшков, Ігор Андрієвський, Віталій Мартинюк, Віталій Бобровник, голова ГО “Коростишівський парк” Олександр Босой та головний спеціаліст відділу культури та туризму Коростишівської міської ради Валентина Бондарчук.

Які ж стародавні знахідки збагатили фонди міського музею?

Це насамперед речі черняхівської культури, представники якої проживали на коростишівських землях в III – IV ст. н. е.: ремінні пряжки, фібули різних типів, глиняне та металеві прясла, римські антонініани імператорів Філіпа I Араба та Гордіана III, денарії імператриць Фаустини Старшої та Криспіни.

Ці предмети в минулі роки поступово збирали та ретельно зберігали містяни Андрій Степурко – історик за освітою, та Едуард Горшков.

Крім того, від обох коростишівців до музею надійшли численні зразки металопластики періоду XI – XIII ст. (ремінні накладки та пряжки, накладка з грецьким хрестом, яка, вірогідно, є книжковою застібкою, дробниці з жовтою виїмчастою емаллю, кільця, бубонці, пломби, місячниця, п’ять натільних хрестиків та ін.).

Привернула увагу краєзнавців ще одна знахідка Андрія Степурка – металеве кресало (пристосування для отримання відкритого вогню) доби Київської Русі.

Цікавими виявилися й фрагменти скляних браслетів XII – XIII ст. Нагадаємо, що раніше їх знаходили під час археологічних розкопок на Коростишівщині. До того ж у с. Городському навіть існувала майстерня з ремонту подібних прикрас у давньоруський час.

Євгеній Дубівка передав до музею деякі експозиційно показові знахідки з бронзи: пінцет черняхівської культури та книжкову застібку XI – XIII ст.

Також від краєзнавця надійшли 4 монети XVII – XVIII ст., знайдені в Коростишівському парку протягом 2018- 2021 рр. Це срібні дводенарій і солід Сигизмунда ІІІ, мідні солід Густава Адольфа та денга імператриці Єлизавети Петрівни. Подібні знахідки стали можливі у зв’язку з активними земляними роботами на території парку.

Стародавньою перлиною культового характеру можна, безперечно, назвати бронзову чашу хороса (частина церковної лампади) XII – XIII ст., випадково знайдену містянином Ігорем Андрієвським у с. Слобідці. Кілька років тому через збіг обставин коростишівцю вдалося помітити цю знахідку на поверхні земляних відвалів майбутнього гранітного кар’єру, розробка якого суцільно знищила культурний шар поселення доби Київської Русі. Значимість цієї знахідки полягає в тому, що такі предмети не тільки відносяться до часів поширення християнізації на Коростишівщині, як, скажімо, предмети особистого благочестя (хрести, енколпіони, іконки), а й свідчать на користь можливого існування церкви поблизу. До сьогодні на теренах краю археологічні ознаки давньоруської церкви, як і знахідки церковних дзвонів, відомі тільки у вже згаданому с. Городському. Проте у минулому розкопки поселень XI – XIII ст. на території колишнього Коростишівського району проводились дуже обмежено, тому ми й досі не знаємо, де знаходились і коли виникли перші церкви.

Необхідно зауважити, що фонди музею поповнили не лише зразки давньої металопластики. Так коростишівці Віталій Мартинюк і Віталій Бобровник передали 8 скам’янілостей молюсків, що було знайдено на березі р. Свинолужки в с. Більківці, 6 зразків з яких прекрасно збереглися.

Особливо важливо, що всі передані артефакти мають топографічну прив’язку. Це відповідно матиме більшу наукову значимість знахідок і надасть можливість дослідникам використовувати їх у подальшому.

Загалом музей поповнено 80 одиницями майбутніх експонатів.

Євгеном Дубівкою запропоновано створення в музеї двох окремих експозицій, які б гідно репрезентували пізньоримський та давньоруський періоди історії на теренах Коростишівського краю.

Обґрунтовуючи цю необхідність, краєзнавець зазначив, що хоча Коростишівщина, як відомо, була досить щільно заселена в пізньоримський час та особливо за доби Київської Русі, проте археологічні матеріали тих епох потребують на сьогодні більш повного представлення в міському музеї.

Пропозиція знайшла щирий відгук серед присутніх.

Захід відбувся в натхненній, теплій і товариській атмосфері. /Вероніка Дубівка/