Низький уклін живим і вічна пам‘ять загиблим воїнам. Захід до Дня вшанування воїнів-інтернаціоналістів.

«Далека та чужа країна Афганістан… Безглузда війна… Скільки смертей, скільки горя. Проте, ця безглуздість не применшує героїзму наших воїнів там, у афганському пеклі. Ніхто та ніщо не має бути забутим, аби не забути – треба пам’ятати, а щоб пам’ятати – треба знати». – неодноразово звучали ці слова сьогодні, 15 лютого, в День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, згідно з Указом Президента № 180/2004 від 11лютого 2004 р., у Коростишеві біля пам’ятників воїнам-інтернаціоналістам.  Саме сьогодні виповнюється 30 років з моменту закінчення завершального етапу виведення радянських військ із Афганістану.

Аби вшанувати пам’ять учасників бойових дій на території інших держав, у місті Коростишеві прийшли представники районної державної адміністрації, Верховної, обласної, районної та міської рад, представники територіальних громад, ветерани Афганської війни, представники трудових колективів і мешканці міста, віддати дань мужності, самовідданості, вірності військовому обов’язку воїнів-інтернаціоналістів, призваних до лав Радянської Армії з України.

Кожен представник влади, з болем у серці, згадував ті 10 страшних років, поки тривала війна у Афганістані. Радянсько-афганську війну пройшло більше 160 тис українців, з них загинуло 2378 та 60 вважаються  зниклими безвісти. Поранення тримали більше 8000 українців, з них, 4687 повернулися інвалідами. 72 – удостоєні звання Героя Радянського Союзу, із них, 11 українців.  Дякували живим воїнам, які і в той час відгукнулися на поклик Вітчизни, і зараз, під час російської агресії. Вони одразу стали міцним плечем на Сході України, наставниками для молодих і недосвідчених військових на Донбасі. Народний  депутат України Павло Дзюблик, за зверненням Володимира Безсмертного, голови Спілки афганців Коростишівського району, вручив ювілейні медалі  для членів Спілки воїнів-інтернаціоналістів.

Захід проходив з покладанням квітів до пам’ятників воїнам-інтернаціоналістам, поминальною службою, урочистостями та художніми номерами.

Пам’ять! Гірка пам’ять війни! Вона ніколи не згасне.  Пам’ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Наречених,що недолюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки?…

Низький уклін живим і вічна пам‘ять загиблим воїнам.
Дякуємо за Ваш подвиг.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *