19 серпня – Преображення Господнє, або Яблучний Спас. Традиції. Прикмети. Вітання.

Традиції і звичаї на Яблучний Спас 2020

Свято Преображення Господнього наші предки відзначали ще з сивої давнини. Відповідно, традиції та звичаї, які передавалися від покоління до покоління дійшли і до нас.

У народі свято Яблучного Спаса символізував свято врожаю, оскільки традиційно в цей день у церкві святять дари природи: яблука, груші, сливи, обжинкові вінки. Іноді до церкви несли мак, моркву, цибулю, материнку, лікарське зілля, зокрема васильки та чорнобривці. Сьогодні ж наповнення спасівського кошика може бути найрізноманітнішим – все залежить від ваших уподобань та фантазії.

Як правило, у кошик на Спаса  кладуть усілякі фрукти – яблука, груші, виноград, персики, абрикоси; овочі – помідори, моркву, цибулю. Доречно до святкового кошеля покласти мед та жмут пшениці.

Головним символом серед фруктово-овочевого різноманіття кошику – є яблука, які і символізують назву свята. У давнину навіть існувало церковне табу щодо споживання яблук: вважалося, що їсти цей фрукт до 19 серпня заборонено, однак саме в цей день – всі обмеження знімалися.

Також на Яблучний Спас господині випікають різноманітні смаколики з яблуками: шарлотки, струдлі, пиріжки. До речі, колись на Спаса годилося випікати першу хлібину з нового урожаю, адже свято символізувало завершення основних хліборобських жнив. Спеченого рум’янця традиційно ставили на покуті першого снопа та в’язали дідову бороду з останньої частини нескошеного поля. Такий ритуал ознаменовував закінчення всіх жниварських робіт, а відтак – прихід осені.

З особливим трепетом чекали Спаса і пасічники. Кожен бджоляр за кілька дні до свята “підрізав бджоли”, тобто проводив інспекцію, щоб визначити, скільки меду взяти собі і скільки лишити бджолам на зимування, вилучав пусті вощини (тонкі воскові пластини, що слугують основою бджолиних стільників) та об’єднував малочисельні бджолині сім’ї.