На передовій боротьби з пандемією

Від хвороби COVID-19 постраждало багато людей: від великих країн до маленьких містечок. Лікарі, ризикуючи власним життям та здоров’ям, допомагають усім тим, хто цього потребує у такий нелегкий час. Потрібно розуміти реалії порятунку життів та цінувати працю медиків ще більше. Для того, щоб дізнатися про режим роботи лікарні, симптоматику захворювання, людей, які перебувають «в зоні ризику», ми  поспілкуватися з заступником головного лікаря КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д. І Потєхіна» Коростишівської міської ради Надією Володимирівною Загладою.

Чи зіштовхувались особисто з хворими на COVID-19 у своїй професійній діяльності?

Особисто надання допомоги хворим на COVID-19 не надавала. Організовувала роботу з інфекційного контролю, формуючи бригади, кількість людей, зіставляючи протоколи з надання допомоги хворим на коронавірус, розгортання окремих додаткових ліжок, затвердження ліжкового фонду, визначення кількості працівників, які будуть працювати в бригаді.

У якому режимі працює лікарня сьогодні під час карантину?

Постановою головного санітарного лікаря, нашу лікарню віднесено до лікарні першої хвилі надання допомоги хворим на COVID-19. До початку карантину в лікарні було одне інфекційне відділення на 25 ліжок,  зараз розгорнуто 157 ліжок для лікування хворих на COVID-19.  Заборонені планові госпіталізації та операції. Ми надаємо тільки ургентну, крім пологів, амбулаторну допомогу, лікуємо хворих на коронавірус. За період з жовтня по грудень у цих відділеннях «проходило» майже 190-220 пацієнтів за місяць.

Яка статистика хворих на COVID-19 у Коростишівській ЦРЛ?

На даний момент (ранок 12.04.2021р.) у Коростишівській лікарні знаходиться 96 хворих на COVID-19, з них 14 з підозрою на хворобу, 40 людей на кисневій підтримці.

Як визначити підозрюваного?

Якщо в нього є симптоматика вірусного захворювання, а це: кашель, загальна слабкість, головний біль, нежить, біль у горлі тощо, робимо експрес-тест на антиген COVID SARS-CoV-2. Якщо тест позитивний, хворий госпіталізується у відділення , потім йому набирається аналіз на полімеразну ланцюгову реакцію (далі ПЛР). Поки немає аналізу ПЛР, пацієнти рахуються підозрюваними, але вони так само повинні бути госпіталізовані в інфекційні відділення.

Як оберігали себе в епідеміологічних, екстремальних ситуаціях?

Вимірювалась температура при вході в поліклінічне відділення. Пацієнти, які звертались до нас за вторинною допомогою, повинні були спочатку звернутися до сімейного лікаря, а саме: виміряти в нього температуру. Сімейний лікар повинен був зробити епідеміологічний аналіз пацієнта, з’ясувати чи перебував він за кордоном, чи були в нього родичі, знайомі, які хворіли на COVID-19, або контактували з хворими. Після цього всі працівники, згідно наказу МОЗ, були одягнені в медичні маски,  спеціальні щитки, рукавички. Пацієнти також були змушені виконувати усі вимоги.

Якщо при вході в поліклінічне відділення визначалося підвищення температури в пацієнта, або інші симптоми, відразу зв’язувалися з сімейним лікарем. В КНП ” Центр первинної медико-санітарної допомоги” Коростишівської міської ради була виділена окрема кімната, де оглядалися такі хворі.

При контакті з хворим, або підозрюваним, лікар первинної ланки відразу одягався, згідно наказу МОЗ України від 28.03.2020 №722 та 07.01.2021 №10, і безпосередньо оглядав пацієнта. Після того, як пацієнт був оглянутий, визначалося направляти його на первинний рівень надання допомоги, чи на стаціонарне лікування.

Чи було страшно контактувати з пацієнтами в період коронавірусної інфекції?

Будь якій людині страшно, а лікарі теж люди. Бояться навіть не так за себе, як за своїх рідних, яким вони можуть «принести» дане захворювання. Тому ми намагалися дотримуватися всіх норм. Навіть я була в перших хвилях контактною особою. Тому що перші прояви захворювання на коронавірус повністю подібні до ГРВІ. Було важко відрізнити – це звичайне ГРВІ, чи COVID-19. Медики завжди були під особливим ризиком і саме вони перші контактували з хворими.

З якими симптомами звертаються до лікарні пацієнти з підозрою на COVID-19?

Найпоширеніший симптом – відсутність нюху та смаку, в більшості випадків хворі «переносять» це в легкій формі. Спочатку нежить, незначне підвищення температури. В таких пацієнтів немає кашлю та задишки. Але є багато пацієнтів, у яких підвищується температура до 39, спостерігається ломота в тілі. Якщо у хворого протягом 3-4 днів температура не збивається, або спостерігається сатурація кисню менше 92, він звертається до сімейного лікаря і це є умовою для госпіталізації.

Як змінилася статистика захворювань на COVID-19  з моменту його появи?

У нас було менше хворих, починаючи з кінця грудня до середини лютого. В стаціонарі лежало 11-20 людей. З 1 березня статистика почала погіршуватися.  З 8 березня статистика погіршилася ще сильніше, приблизно на 20%. На даний момент у лікарні завантаженість більше 75% ліжок. Якщо завантаженість від 50% до 75% – це вже рахується “червоною” зоною. Більшість пацієнтів знаходяться у стаціонарі. Кількість хворих, яким від 40-60років і більше, поменшала. Зараз пацієнти, які потребують кисню «помолодшали». Це враховуючи те, що більшість цих пацієнтів мають супутню патологію: цукровий діабет, гіпертонічну хворобу, надлишкову масу тіла.

Обладнання для лікування хворих на коронавірус коштує немало, хто допомагає у фінансуванні?

У зв’язку з тим, що наша лікарня є опорною лікарнею інтенсивного лікування першого типу, були закуплені концентратори кисню, киснева станція, проведення кисневої «розв’язки», як за кошти МОЗ (державні кошти), так і за допомогою благодійних організацій.

Скільки коштує тест на коронавірус у Коростишівській ЦРЛ?

Є безкоштовні експрес-тести  на антиген коронавірусу. Вони проводяться у сімейного лікаря протягом доби, до 18:00 години. Якщо експрес-тест позитивний, пацієнта направляють на аналіз ПЛР. ПЛР – це вже точне визначення наявності вірусу. Він робиться так само безкоштовно, за направленням сімейного лікаря, у лабораторному центрі м. Житомир.

Спочатку, коли були малі потужності лабораторного центру, чекали результату тесту до 5-ти діб –  це дуже ускладнювало лікування пацієнтів. Тому що без цього тесту, ми не могли лікувати по протоколу, як хворого на коронавірус, а лікували, як хворого на звичайне ГРВІ. На даний момент максимальний термін очікування результату тесту – 2 доби. Маючи підозру та роблячи експрес-тест, ми вже можемо лікувати пацієнта, як хворого на коронавірус. Лікування, окрім кисневої підтримки, майже нічим не відрізняється від звичайного вірусу. Зараз випускається нашими вітчизняними фарм.заводами препарат, який має антитіла до коронавірусу, введення якого ми ефективно проводимо та бачимо позитивний результат.

Наскільки тест на коронавірус дає правдиву інформацію? І чому були випадки, що повторне проведення тесту давало інший результат?

З жовтня-листопада тести стали набагато якіснішими, також нам дали експрес-тести на антиген коронавірусу, завдяки яким результат можна побачити приблизно уже через 5 хвилин. Можливо, спочатку були різні результати тому, що мало хто вмів правильно та глибоко брати мазки з носоглотки, носа та зіва. Кров набрати набагато легше, аніж взяти мазок. Бувало таке, що люди перед тим, як іти до лікаря «на мазок», полоскали горло. А коли пополощеш горло, цього вірусу можна й не знайти. В інструкції написано, що забір матеріалу з носа потрібно брати «до бризгів сліз», тільки тоді буде правдивий результат. Але не всі люди до цього готові та навіть самі лікарі. Та пройшло трохи часу і працівники стали більш майстерними та й люди знають до чого готуватися. Також були поставки новішого обладнання. З моєї практики, було 2-3 людей, яким лабораторний центр дав позитивний результат, а коли вони зробили повторний тест в приватній лабораторії, то отримали негативний.

Які профілактичні роботи проводяться у лікарні задля зменшення кількості хворих?

В основному такі дії проводить Уряд, у нас тільки роз’яснювальна, пропагандистська кампанія. Ми розповідаємо пацієнтам про ризики, слідкуємо, щоб вони знаходилися один від одного на безпечній дистанції. Стежимо, щоб перед входом до лікарні люди дезінфікували руки, надягали маски, щоб чекаючи свого лікаря, не було скупчення людей у коридорах і кімнатах. У кабінет можна заходити тільки по одному.

Зростання кількості хворих пов’язане з легковажністю людей?

Люди легковажно ставилися до хвороби. Після того, як пацієнти масово почали поступати з даним захворюванням і потребували кисню, тільки тоді люди почали відчувати, що це хвороба, якої дійсно потрібно берегтися, яку потрібно вчасно лікувати, з якою потрібно звертатися до лікаря.

Коли у квітні-травні в нас лежало 1-3 людини, то решта цього не відчували і навіть не вірили, що це хвороба, яка буде так швидко поширюватися. Пацієнти тиждень-два лікуються самостійно, коли вже починається задишка, тоді звертаються в лікарню. Це також погіршує перебіг даного захворювання.

На кількість хворих впливають не тільки свята (святкування з рідними, в колективі), але й погодні умови, можливе переохолодження. Зараз люди вже роздягнуті, відчули тепло. Те, що дане захворювання є інфекційним і швидко розповсюджується –  це факт. Епідеміологічні дослідження показують, що 80% людей, які контактували з хворими на COVID-19,  хворіють також.

Чи прислуховуються люди до порад та застережень?

Багато не прислуховуються. Навіть є такі пацієнти, які всупереч усьому, не надягають маску: в магазинах, навчальних та інших закладах. Вони нехтують правилами, які визнані не тільки в нашій державі, а й в усьому світі.

Чи хворіли лікарі Коростишівської ЦРЛ на COVID-19?

Звичайно хворіли, багато у жовтні, листопаді, грудні. Надягали маски, щитки, рукавички, але нехтували правилами спілкування між іншими працівниками та своїми родичами. Дуже часто було так, що хворіє хтось із родичів лікаря, він контактуючи з хворим, не дотримується правил безпеки. В перші дні немає прояву захворювання, лікар не знаючи, що в нього COVID-19,  контактує з іншими мед.працівниками. Потім на 2-3 день в нього піднімається температура, відповідно вся бригада, яка була з ним в цей день та контактувала у відділенні, йде на ізоляцію. Далі буде…

Інтерв’юєр: Яна ПАЛАМАРЧУК

Інтерв’ювований: Надія ЗАГЛАДА

У наступному репортажі з Надією Загладою продовжимо розмову про вакцинацію.

Дякуємо, що Ви з нами:http://www.radiokor.com.ua/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *